Зв'язатися з нами

EU

Спілкуючись з Європою – Ставрос Папагіаннеас

ДОПОВНЕННЯ:

опублікований

on

«Будь простим! Подумайте про те, що ви хочете сказати, коли це говорити, і переконайтеся, що ви говорите чітко».

Щоб спілкуватися в Європі, потрібно працювати. Це все про демократію. Прозорість є важливою для демократії. Люди повинні бачити, як обирають лідерів ЄС. Через зростання компетенції ЄС, перехід від просто економічного до політичного Союзу та безпосередній вплив на все більшу кількість європейських громадян, роль комунікації у зміцненні суспільної підтримки європейського проекту стала набагато критичнішою. Ставрос Папаганнеас, досвідчений експерт із комунікацій, навіть написав книгу про ребрендинг Європи. EU Reporter поставив йому кілька запитань на цю тему.

Як і коли ви приїхали до Брюсселя?

Я переїхав до Брюсселя з Афін близько 40 років тому. Я приїхав студентом і просто залишився. Я вивчав зв’язок і відразу почав тут працювати. Протягом багатьох років я працював у сфері комунікації, став дипломатом, а також обіймав посади в Європейській комісії. Десять років тому, у 2014 році, я заснував власну компанію STP Communications, яка розташована біля будівель Ради ЄС та Європейської комісії. Отже, я брав участь у комунікаційній грі в Брюсселі вже близько 35 років.

Що таке «брюссельська бульбашка» і як би ви пояснили це людині, яка не знайома з цим терміном?

«Брюссельська бульбашка» — це коло людей, які працюють у Європейському кварталі та займаються питаннями, пов’язаними з ЄС. Це означає два квадратних кілометри навколо кільцевої розв’язки Шумана. Ці люди приїжджають з усієї Європи, але їх робота полягає в тому, щоб розробляти політику для європейських громадян. Проблема в тому, що багато людей за межами цієї бульбашки не знають, що тут відбувається. Він відчуває себе відірваним від їхнього повсякденного життя, тому вони часто не розуміють, що робить ЄС і чому це важливо.

Ви часто говорите про «занепад брюссельської бульбашки». Що це означає?

«Занепад», про який я говорю, стосується того, як все змінилося, особливо внаслідок останніх геополітичних викликів. Первісною метою ЄС після Другої світової війни було об’єднати Європу та запобігти майбутнім війнам, одночасно сприяючи рівності та правам людини. Зараз ми бачимо зовнішні загрози, такі як вторгнення Росії в Україну, і внутрішні проблеми, такі як зростання екстремістських політичних партій. Люди відчувають розчарування, тому що життя стає все складнішим. Коли ЄС створювався майже 70 років тому, ідея полягала в тому, щоб об’єднати континент із населенням близько 500 мільйонів. Щоб у майбутньому не було війн, дотримувалися права людини, дотримувалася гендерна рівність, щоб усі мали роботу та рівні права. У кінці цього шляху були, як тоді вважали батьки-засновники ЄС, – Сполучені Штати Європи, Європейська Федерація.

Чи повинна мета ЄС бути європейська федерація?

Так, більша єдність ЄС має вирішальне значення. Є рухи, які наполягають на меншій участі ЄС, але я вважаю, що цінності ЄС зазнають нападів як зсередини, так і ззовні, і нам потрібна більша, а не менша інтеграція. Наприклад, у той час як такі лідери, як Віктор Орбан, критикують ЄС, Угорщина все ще отримує багатомільярдні кошти ЄС. ЄС робить багато для своїх громадян — будує лікарні та мости, допомагає регіональному розвитку та фінансує найважливіші проекти в галузі досліджень та інновацій. Проблема в тому, що люди не завжди бачать або розуміють ці переваги. Ми бачимо зростання націоналістичних, сепаратистських сил у Європейському парламенті, і вони кажуть, що нам менше потрібен ЄС. На суспільні цінності також посягають зсередини, що йде від таких країн, як Угорщина, а також від деяких інших. Тому я вважаю, що з 1945 року загальноєвропейська ідея змінилася і не є такою, якою вона була після Другої світової війни. Мабуть, у Франції та інших країнах у людей коротка пам’ять. Вони забули, що було під час Другої світової війни, а перед Другою світовою була ще й Перша світова війна. Альтернативи в ЄС немає. Ми побачили, що ми можемо багато зробити разом. Нам не потрібно менше ЄС. Нам потрібно більше ЄС як доданої вартості для громадян, і ми повинні пояснити, що ЄС робить для них.

реклама

Відтоді, як ви опублікували книгу «Ребрендінг Європи», чи помітили ви якісь зміни в комунікації ЄС?

На жаль, ні. У книзі ми пропонуємо поради щодо покращення спілкування з європейськими громадянами. Коли я писав «Ребрендинг Європи» шість років тому — і я щойно завершив друге видання — ми опитали брюссельських кореспондентів. Ми повторювали таке ж опитування у 2023 та 2024 роках. Ми були здивовані тим, що журналісти все ще стикаються з тими ж проблемами, що й у 2017 році: занадто багато бюрократії, брак прозорості та тенденція ускладнювати речі. Комунікація ЄС не зазнала значного розвитку за останні кілька років.

Чи можете ви розповісти про основні виклики, з якими стикаються журналісти, висвітлюючи справи ЄС?

Основні проблеми, з якими стикаються журналісти, це надлишок інформації, брак часу та проблеми з прозорістю в інституціях ЄС. Існує також велика конкуренція між різними установами, що додає ще один рівень складності. Найбільше розчарування полягає в тому, наскільки все технічно. Комунікація ЄС сповнена жаргону, через що журналістам дуже важко пояснити ці теми громадськості у зрозумілий спосіб.

Зараз ви керуєте власною комунікаційною компанією. Що означає працювати в цьому секторі в Брюсселі?

Ми зосереджуємось на трьох сферах: комунікація у кризовій ситуації, наукова комунікація та комунікація, пов’язана з ЄС, особливо щодо законодавства. Ми оповідачі. Крім того, ми надаємо стратегічні консультації європейським і міжнародним організаціям. Наша робота полягає в тому, щоб перетворити складні теми на щось зрозуміле людям. У Брюсселі складніше, ніж деінде, тому що робоче середовище дуже вимогливе, особливо в установах ЄС і НАТО. Тому журналісти тут є першокласними, а теми, які вони висвітлюють, є критично важливими для громадян ЄС, щоб допомогти ЗМІ, надаючи їм правильну інформацію, щоб вони могли зосередитися на своєму досвіді.

Як розповісти історію в брюссельській бульбашці? Чи відрізняється це від розповіді історії в таких містах, як Афіни чи Париж?

Так, у Брюсселі все складніше. Журналісти тут мають справу з надтехнічними темами ЄС і мають розбирати їх для своєї аудиторії вдома. Крім того, існує велика конкуренція за їхню увагу, оскільки їх щодня засипають інформацією. Ми пристосовуємо нашу комунікацію до уваги кожного журналіста, щоб не витрачати їхній час на те, що їх не цікавить.

Що б ви порадили для успішної комунікації в брюссельській бульбашці?

Для успішної комунікації в брюссельській бульбашці – і за її межами – я пропоную думати про те, що ви говорите, коли ви це говорите, і залишатися простими.

Ставрос Папагіаннеас народився в Афінах і закінчив комунікаційні науки в Брюссельському університеті. Маючи досвід роботи зі стратегією, включно з такими посадами, як офіцер із комунікацій у Європейській комісії та прес-офіцер і речник дипломатичних представництв у Брюсселі, він зараз є керуючим директором консалтингової PR-компанії StP Communications та засновником Steps4Europe. Ця проєвропейська некомерційна асоціація спрямована на зміцнення європейської громадської сфери та просування цінностей ЄС.

У 2017, 2018 та 2019 роках пан’європейська новинна платформа Euractiv включала Ставроса до ТОП-40 впливових осіб ЄС і є публічним спікером.

Ставрос був членом Робочої групи з питань інформації Ради Європейського Союзу. Він є автором книг «Потужна онлайн-комунікація» (2016), «Ребрендинг Європи» (2017), «Врятувати свою репутацію в епоху цифрових технологій» (2020) та «Охоплення хаосу» (2021). Він також написав багато статей для ЗМІ ЄС, таких як Euronews, Euractiv, EU Observer, L'Echo, Le Soir, De Tijd, Communication Director та Research Europe.

Ставрос читає лекції в європейських університетах: Кантабрійському університеті, Вільнюському університеті, Брюссельському університеті, Інституті європейських досліджень (IES), Софійському університеті, Салонікському університеті Арістотеля та Університеті Томаса Мора.

Автор фото: Юлія Анісенко

Поділіться цією статтею:

EU Reporter публікує статті з різних зовнішніх джерел, які висловлюють широкий спектр точок зору. Позиції, зайняті в цих статтях, не обов’язково відповідають EU Reporter.
Молдова3 днів тому

Троянський кінь Кремля на шляху до президентства Молдови

Молдова4 днів тому

Європа перемогла, незважаючи на саботаж Путіна

Словаччина4 днів тому

Рішення законодавці ЄС повинні переглянути

Європейська комісія3 днів тому

Регуляторний тягар, надмірне оподаткування та втрачена Директива ЄС

Морський4 днів тому

ЄС просить створити арбітражний суд у справі про заборону Британією вилову піщанки 

Європейська комісія4 днів тому

Комісія вітає консенсус, досягнутий партнерами G7 щодо спільного надання Україні 45 мільярдів євро фінансової допомоги

сільське господарство3 днів тому

У липні 2024 року торгівля агропродовольчими товарами ЄС зросла

Європейська комісія3 днів тому

Комісія схвалює державну допомогу Греції в розмірі 150 мільйонів євро, яка фінансується в рамках програми відновлення та стійкості для підтримки будівництва сховища вуглецю в Пріносі

політика23 годин тому

Демократія на виборах – попереду можуть бути проблеми

Бельгія1 день назад

Євроконтроль взяв участь у справі про ігнорування судовою системою Бельгії принципів справедливості та неупередженості

Журналістика1 день назад

Міжнародний день боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів відзначений запуском нової ініціативи

Вільний час1 день назад

Чому європейським країнам потрібно більше програмного забезпечення, такого як GamStop

Загальне1 день назад

Короткий огляд схем самовиключення в Європі

Росія1 день назад

Російська пропаганда створює громадську підтримку ядерної війни та звинувачує західні ЗМІ в ескалації: аналіз найпопулярніших наративів жовтня на російському ТБ

штучний інтелект1 день назад

ШІ-боти в соціальних мережах і програмах для обміну повідомленнями

Malta1 день назад

Її Високоповажність Міріам Спітері Дебоно, президент Мальти, призначена головою Ради жінок-світових лідерів

Тенденції