Кліматична політика Узбекистану: впровадження та адаптація заходів у найбільш вразливих секторах економіки

Глобальна зміна клімату є однією з найсерйозніших проблем сучасності, яка зачіпає всі країни світу і перетворюється на значну перешкоду сталому розвитку. Потепління, яке спостерігається, викликає екстремальні природні явища в усьому світі, такі як посухи, урагани, виснажлива спека, пожежі, проливні дощі та повені.

Узбекистан та інші країни Центральної Азії є одними з найбільш вразливих до екологічних катастроф.

Як зазначив Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, сьогодні кожна країна відчуває руйнівний вплив наслідків зміни клімату, і ці негативні наслідки безпосередньо становлять загрозу стабільному розвитку Центральноазіатського регіону.

За оцінками експертів Світового банку, якщо до кінця XXI століття при збереженні нинішніх темпів середня температура у світі підвищиться на 4 градуси за Цельсієм, то в Центральній Азії цей показник становитиме 7 градусів. Внаслідок глобальної зміни клімату за останні 50-60 років площа льодовиків в регіоні зменшилася приблизно на 30%. Очікується, що до 2050 року водні ресурси в басейні Сирдар'ї зменшаться до 5%, в басейні Амудар'ї - до 15%. До 2050 року дефіцит прісної води в Центральній Азії може призвести до падіння ВВП регіону на 11%.

З метою впровадження заходів щодо запобігання зміні клімату та пом’якшення її негативних наслідків в Узбекистані прийнято ряд нормативно-правових актів.

Зокрема, у 2019 році був прийнятий закон «Про використання відновлюваних джерел енергії», який визначає пільги та преференції, особливості використання джерел енергії при виробництві електричної та теплової енергії, біогазу при використанні відновлюваних джерел енергії. . Спеціально уповноваженим державним органом у цій сфері визначено Міністерство енергетики республіки.

Указом Глави нашої держави «Про прискорені заходи щодо підвищення енергоефективності галузей економіки та соціальної сфери, впровадження енергозберігаючих технологій та розвитку відновлюваних джерел енергії» від 22 серпня 2019 року затверджено Цільові параметри подальшого розвитку. розвитку відновлюваних джерел енергії та «Дорожньої карти» послідовного підвищення енергоефективності економічних і соціальних галузей, а також розвитку енергетики на основі відновлюваних джерел, запроваджено порядок компенсації витрат.

реклама

Постановою Президента Узбекистану «Про затвердження Стратегії переходу Республіки Узбекистан до «зеленої» економіки на період 2019-2030 років» від 4 жовтня 2019 року затверджено Стратегію переходу країни до «зеленої» економіки. «зеленої» економіки на період 2019-2030 рр. та складу Міжвідомчої ради зі сприяння та впровадження «зеленої» економіки.

В країні здійснюються комплексні заходи, спрямовані на поглиблення структурних перетворень, модернізацію та диверсифікацію базових галузей економіки, збалансований соціально-економічний розвиток територій.

Прискорена індустріалізація та зростання населення значно збільшують потребу економіки в ресурсах, посилюють негативний антропогенний вплив на навколишнє середовище та зростання викидів парникових газів.

З метою вдосконалення системи державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища проведено інституційні реформи. На базі Міністерства сільського і водного господарства утворено два самостійних міністерства – сільського та водного господарства, Держкомекологію та охорону довкілля, повністю реформовано Центр гідрометеорології, створено Держкомлісгосп.

В країні вживаються заходи щодо підвищення енергоефективності економіки, скорочення використання вуглеводнів, збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Так, до 2030 року планується подвоїти індекс енергоефективності та знизити вуглецеву ємність ВВП, забезпечивши доступ до сучасного, недорогого та надійного енергопостачання 100% населення та галузей економіки. В економіці Узбекистану в 3.3-2020 роках планується заощадити 2022 млрд кВт за рахунок енергоефективних заходів.год електроенергії, 2.6 млрд. кубометрів природного газу та 16.5 тис. тонн нафтопродуктів.

Паралельно посилюються заходи боротьби з виснаженням водних ресурсів. У рамках реалізації Стратегії управління водними ресурсами Узбекистану на 2021-2023 роки планується активне впровадження водозберігаючих технологій, зокрема крапельного зрошення. Таким чином, планується довести впровадження водозберігаючих технологій поливу з 308 тис. га до 1.1 млн. га, у тому числі технологій крапельного зрошення – зі 121 тис. га до 822 тис. га.

Особлива увага в Узбекистані приділяється заходам щодо мінімізації наслідків висихання Аральського моря. Опустелювання та деградація земель в районі Аральського моря відбувається на площі понад 2 млн. га.

Створюючи захисні зелені насадження на осушеному дні Аральського моря (засаджено 1.5 млн. га), Узбекистан збільшує території, зайняті лісами та чагарниками. За останні 4 роки обсяги посадок лісу в республіці зросли в 10-15 разів. Якщо до 2018 року річний обсяг створення лісу був у межах 47-52 тис. га, то в 2019 році цей показник зріс до 501 тис. га, у 2020 році – до 728 тис. га. Подібних результатів досягнуто, серед іншого, завдяки розширенню виробництва садивного матеріалу.

Прийнято Державну програму розвитку Аральського регіону на 2017-2021 роки, спрямовану на покращення умов та якості життя населення регіону. Крім того, затверджено Програму комплексного соціально-економічного розвитку Каракалпакстану на 2020-2023 роки. У 2018 році при Президентові республіки створено Міжнародний інноваційний центр Аральського регіону.

На цьому тлі Узбекистан виступає за співпрацю в галузі водних ресурсів на засадах суверенної рівності, територіальної цілісності, взаємної вигоди та добросовісності в дусі добросусідства та співпраці. Ташкент вважає за необхідне розробити механізми спільного управління транскордонними водними ресурсами в регіоні, забезпечуючи баланс інтересів країн Центральної Азії. При цьому управління водними ресурсами басейнів транскордонних водотоків має здійснюватися без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти власні потреби.

Узбекистан став активним учасником глобальної екологічної політики, приєднавшись та ратифікувавши низку міжнародних конвенцій та відповідних протоколів у сфері охорони навколишнього середовища. Важливою подією стало приєднання Узбекистану (2017 р.) до Паризької кліматичної угоди ООН, згідно з якою були взяті зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу на 10% до 2030 р. порівняно з 2010 р. Для досягнення цієї мети розроблено Національну стратегію низьких -Вуглецевий розвиток зараз розвивається, опрацьовується питання досягнення вуглецевої нейтральності Узбекистану до 2050 року.

Узбекистан докладає активних зусиль для пом'якшення катастрофічних наслідків екологічної катастрофи Аральського моря.

Багатопартнерський трастовий фонд ООН з безпеки людини в регіоні Аральського моря, створений у 2018 році з ініціативи Президента Узбекистану, забезпечує єдину платформу для співпраці на національному та міжнародному рівнях для вирішення екологічних та соціально-економічних потреб. громад, які проживають в регіоні Аральського моря, а також для прискорення зусиль для досягнення глобальних цілей сталого розвитку. 

24-25 жовтня 2019 року в Нукусі під егідою Організації Об’єднаних Націй відбулася Міжнародна конференція високого рівня «Регіон Аральського моря – зона екологічних інновацій та технологій». За пропозицією Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва 18 травня 2021 року Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила спеціальну резолюцію про оголошення Аральського регіону зоною екологічних інновацій і технологій.

Ініціатива глави Узбекистану була позитивно сприйнята світовою спільнотою. Аральський регіон став першим регіоном, якому Генеральна Асамблея надала такий значний статус.

На саміті ШОС у Бішкеку (14 червня 2019 року) Шавкат Мірзійоєв запропонував прийняти програму «Зелений пояс» ШОС з метою впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій у країнах організації. На 14-му саміті ЕКО (4 березня 2021 р.) Глава Узбекистану виступив з ініціативою розробити та затвердити середньострокову стратегію, спрямовану на забезпечення енергетичної стійкості та широке залучення інвестицій та сучасних технологій у цій сфері.

На третій Консультативній зустрічі глав держав Центральної Азії, що відбулася 6 серпня 2021 року в Туркменістані, Президент Узбекистану закликав розробити регіональну програму «Зелений порядок денний» для Центральної Азії, яка сприятиме адаптації країн регіону до зміни клімату. Основними напрямками програми можуть бути поступова декарбонізація економіки, раціональне використання водних ресурсів, впровадження в економіку енергоефективних технологій, збільшення частки виробництва відновлюваної енергії.

Загалом, на тлі актуалізації міжнародного кліматичного порядку денного, довгострокова політика Узбекистану у сфері охорони навколишнього середовища спрямована на подальше покращення екологічної ситуації в Центральноазіатському регіоні.

Поділіться цією статтею: