Зв'язатися з нами

Головна

Європейська # Україна неможлива без європейського правосуддя

ДОПОВНЕННЯ:

опублікований

on

Ми використовуємо вашу реєстрацію, щоб надавати вміст у спосіб, на який ви погодилися, і покращити наше розуміння вас. Ви можете будь -коли відписатися.

Україна, яка активно проводить реформи з 2014 року, мала успіх не у всіх сферах. Зокрема, є побоювання щодо реформування системи правосуддя. Зараз поширеною є думка, що ситуація в українських судах не покращилася, що в судах все ще спостерігаються прояви корупції, а сама судова влада майже втратила свою незалежність.

За часів президентства Порошенка в Україні проводилася судова реформа. Але довіра до української судової системи надзвичайно низька; згідно з опитуванням 2019 року, лише 14% громадян довіряють суддям. Такий катастрофічно низький показник довіри не може бути основою, на якій можна побудувати ефективну систему правосуддя.

Для того, щоб знайти рецепт, як поліпшити ситуацію в судовій системі, українська делегація відвідала Європейський Парламент у Страсбурзі на осінній сесії та провела міжнародну конференцію. У ньому взяли участь українські депутати, судді, захисники прав людини та громадські активісти, а також члени Європарламенту. Питання українського правосуддя було центральним для дискусії.

У ході дискусії український народний депутат Олексій Жмеренецький заявив, що за останні кілька років в системі правосуддя не відбулися глибокі зміни, як цього вимагають закордонні партнери та логіка самої реформи правосуддя. Все частіше суди та окремі судді з’являються в пресі під скандальними заголовками із звинуваченнями в корупції та інших протиправних діях, однак конкретних доказів таких дій не надано. Тож замість того, щоб реформувати структуру, президент Порошенко використав тему судової реформи для підвищення політичного рейтингу.

Оцінки судової реформи, проведеної попередніми органами влади, невтішні, і учасники дискусії насамперед бачать тут відповідальність влади. Учасники діалогу погодилися з тим, що попередній уряд не надав реальної незалежності судовій владі, а натомість намагався контролювати її та використовував її у своїх цілях.

Депутат України Ірина Венедиктова заявила, що є всі ознаки того, що колишній президент Петро Порошенко постійно тисне на судову систему. Для деяких видів такого тиску він використовував антикорупційні органи влади, які чинили тиск на суддів, щоб переконати їх діяти в інтересах Адміністрації Президента. Зокрема, Національне антикорупційне бюро України, яке було створене в 2015, неодноразово звинувачується в тиску на суди. Цей орган, як передбачається, займається антикорупційною діяльністю, але показав дуже скромні результати. Натомість НАБУ та його лідери часто знаходилися серед скандалів та співпрацювали з попереднім урядом. Наприклад, в 2018 журналісти помітили, що глава НАБУ Артем Ситник вночі відвідував будинок президента Петра Порошенка. Про доцільність таких візитів можна говорити тривалий час, однак на запитання безпосередньо Ситник заявив, що спілкувався з Президентом про створення антикорупційного суду. Коли його запитали, наскільки етично та доцільно обговорювати такі питання в приватному будинку вночі, Ситник просто сказав, що його запросив Порошенко. У будь-якій цивілізованій країні такі розмови можна оприлюднювати лише публічно та без будь-яких історій.

реклама

Зокрема, політичний експерт, директор Політичного інституту демократії та розвитку Катерина Одарченко, яка була серед організаторів круглого столу, також зазначила, що попередній уряд намагався сконцентрувати на собі всі важелі управління державою та зробити залежними на собі ті тіла, які апріорі повинні бути незалежними. Вона додала, що численні скандали, які широко транслював телеканал, часто створювались штучно і мали на меті дискредитацію певних осіб або навіть цілі органи. Однак на ЗМІ, які поширювали такий контент, міг вплинути колишній Президент.

Багато суддів утримувались «як заручники» системи та брали участь у скандалах, які, очевидно, не були актуальними. Більшість із цих так званих скандалів були медіа-кампаніями, спрямованими на переконання певних суддів брати участь у протизаконній співпраці та приймати рішення, вигідні попередньому уряду.

Про це, зокрема, заявив суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Павло Вовк, який також був присутній на засіданні. Він чітко розповів про спроби тиску на нього, особливо через органи, контрольовані колишнім президентом.

Важливо уточнити юрисдикцію Окружного адміністративного суду м. Києва; державні органи є однією із сторін суперечок, що розглядаються судом. У зв'язку з цим влада хотіла, щоб усі суперечки, що виникали внаслідок участі державних органів, вирішувались на користь влади. Тому влада вдалася до тиску, в якому брало участь НАБУ. Зокрема, НАБУ порушило кримінальну справу проти судді Вовка за, мовляв, невірні дані в декларації, проте детальне вивчення справи проти іншого антикорупційного органу - Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції, не виявило порушень.

Ситуація навколо цього суду та багатьох інших стосується прямого невиправданого політичного тиску на суди з метою отримати їх прихильність і змусити їх виконувати політичні доручення. Правозахисник Сергій Клець, який також був присутній на нараді, погодився з цією заявою. За його словами, велика недовіра до судів є наслідком недостатньої незалежності судової системи в Україні та недосконалості системи правосуддя загалом. Наприклад, Вища рада правосуддя зараз складається з людей, близьких до попереднього Президента, і певні групи можуть використовувати тіло для маніпуляцій та тиску. Для посилення довіри до суддів, за його словами, необхідно залучати до Вищої ради правосуддя громадських діячів, кваліфікованих юристів та міжнародних експертів з-за меж України.

Депутат Європарламенту Петрас Ауштревічус зазначив, що така практика, коли політична влада втручається в судоустрій, призводить до узурпації та не має нічого спільного з демократичними принципами суспільного розвитку.

"Коли суд буде змушений виконувати вказівки політичної влади, справедливого правосуддя не може існувати. За таких обставин судді стають заручниками як політичної системи, так і недовіри громадянському суспільству, що є ганебною практикою, яку слід припинити ", - сказав євродепутат Івар Іябс.

Так, депутат Європарламенту Вітольд Ващічковський - польський політик, заступник міністра закордонних справ (2005-2008), заступник голови Бюро з питань національної безпеки (2008-2010) висловили повну підтримку Україні в її прагненні створити справедливу і незалежну судова система.

"Україна має всі умови для створення чесної, неупередженої справедливості, зокрема, навіть за цим столом є люди, які мають волю, бажання та професіоналізм провести необхідні реформи у сфері юстиції", - зазначив Вітольд Ващиковський.

Яскравим прикладом того, як попередній уряд затримав процес судової реформи, є справа Спеціального антикорупційного суду, який розпочав свою діяльність лише у вересні 2019, хоча це було оголошено в 2014. Це суд, під юрисдикцією якого потрапляють справи про корупцію, включаючи притягнення до відповідальності державних чиновників. Влада Порошенка надовго сповільнила роботу цього суду, але як тільки новий Президент взяв на себе його обов'язки, орган був запущений і почав працювати. Тобто, створення антикорупційного суду та здійснення реформи залежало, насамперед, від політичної волі Президента, який, мабуть, не мав бажання вносити таких змін.

Для того, щоб зробити Україну повноцінним партнером Європи, судова влада повинна бути повністю незалежною, правосуддя повинно здійснюватися професійними, кваліфікованими суддями, які будуть обслуговувати народ, а не політичну владу. Така практика країн ЄС, і історія доводить, що будь-хто при владі, який намагається приручити суд, рано чи пізно стає особою, причетною до кримінальних справ. А ті, кого звинувачували за вказівками влади, в результаті змогли захистити свою репутацію.

Поділіться цією статтею:

EU Reporter публікує статті з різних зовнішніх джерел, які висловлюють широкий спектр точок зору. Позиції, зайняті в цих статтях, не обов’язково відповідають EU Reporter.

Тенденції