Зв'язатися з нами

Бельгія

Бельгія може допомогти мирним громадянам України та біженцям

ДОПОВНЕННЯ:

опублікований

on

Ми використовуємо вашу реєстрацію, щоб надавати вміст у спосіб, на який ви погодилися, і покращити наше розуміння вас. Ви можете будь -коли відписатися.

Внаслідок російської агресії в Україні за 21 день війни вже загинули тисячі мирних жителів, серед яких понад сотня дітей. Мільйони українців змушені ховатися в підвалах, щоб не бути розірваними російськими бомбами та ракетами, які щодня падають на їхні будинки. Багато хто змушений покинути міста, які обстрілюють росіяни. Близько 2.5 мільйонів українців уже виїхали до Європи, але більшість переїжджає до добре укріплених міст, що в центрі України. Там вони знаходять їжу та місце для ночівлі. Одним із ключових міст, куди стікаються біженці, є Кривий Ріг. Голова Військової адміністрації міста Олександр Вілкул звернувся до мешканців та бізнесу Бельгії з проханням надати допомогу українцям.

Біженці в Кривому Розі

Притулок біженців у Кривому Розі

Історична назва Кривого Рогу – «Нова Бельгія».

У 19 столітті в українських степових районах були відкриті багаті поклади залізної руди. Завдяки інвестиціям та інженерам з Бельгії, в першу чергу з Льєжа, народилося потужне промислове місто, яке нині називається Кривий Ріг. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть основними акціонерами місцевих промислових підприємств були представники Бельгії та Франції. Тому регіон був відомий як «Нова Бельгія».

У 1920-х роках російські більшовики своїм кривавим терором відібрали у пайовиків майно, кардинально змінивши життя не лише Кривого Рогу, а й України загалом, утвердивши тут свою владу. Бельгійці, у яких буквально забрали майно, зазнали величезних фінансових втрат. Навіть зараз є багато бельгійських сімей, які зберегли частки цих підприємств.

Через сто років, у 2022 році, росіяни знову намагаються захопити ту саму територію і знову зіпсувати мирне життя людей.

Кривий Ріг – батьківщина президента України Володимира Зеленського.

Українці були змушені покинути домівку через вторгнення Росії

Українці змушені тікати через російське вторгнення

Кривий Ріг зараз: десятки тисяч біженців і потужна оборона від росіян

реклама

Сьогодні Кривий Ріг захищає міцна лінія оборони, десятки кілометрів окопів і протитанкових ровів, тисячі протитанкових їжаків, танки і десятки тисяч бійців. Цивільні жителі приєдналися до сил самооборони міста, яке вже налічує понад сто тисяч людей.

До міста постійно приїжджають біженці з Харкова, Маріуполя, Херсона та інших міст, які тікають до Кривого Рогу, бо тут отримають допомогу, ночівлю та їжу. Важливо, що Кривий Ріг одним із перших налагодив логістику доставки гуманітарної допомоги з Європи. Це дає можливість міській владі забезпечити мешканців міста та біженців продуктами та ліками.

Місто вже успішно чинило опір, коли російські війська двічі намагалися його захопити.

Перша спроба була зроблена відразу на початку війни. Літаки з російськими десантниками мали намір приземлитися в міжнародному аеропорту Кривого Рогу. Не вдалося, бо як тільки місто було обстріляно ракетами, голова Криворізького військового управління Олександр Вілкул негайно наказав перекрити злітно-посадкову смугу аеропорту вантажівками та автобусами.

Рішення Вілкула було, по суті, одним із факторів, які завадили Росії здійснити бліцкриг – план швидкого захоплення України. Тому що місто розташоване в центрі країни, між Києвом і портами на півдні, які атакують росіяни.

Друга спроба захопити місто була зроблена з півдня. Російські війська були зупинені поблизу міста Баштанка українськими бойовими гелікоптерами.

Той факт, що російські війська були зупинені на відстані 50-100 км від Кривого Рогу, дозволив Вілкулу та його військовій команді побудувати потужну лінію оборони навколо міста.

«Кривий Ріг неможливо оточити, він має 120 кілометрів, це найдовше місто в Європі. На місцях ми готові успішно захищатися та здійснювати контрнаступ. Але для нас дуже важливо, щоб Європейський Союз і НАТО підтримали заклик нашого президента Володимира Зеленського і запровадили заборонену для польотів зону над Україною. Це врятує тисячі українських життів», – зазначив голова Криворізького військового управління Олександр Вілкул.

Олександр Вілкул

Олександр Вілкул

Як допомогти біженцям, які опинилися в українській «Новій Бельгії»?

Більшість українців дивиться на Захід, на Європейський Союз. Люди сподіваються на більше, ніж на постачання зброї та заборону польотів над Україною силами НАТО. Україна чекає стратегічного рішення щодо укладення міжнародного договору, який би гарантував завершення війни. Але поки політики ведуть переговори, біженці потребують допомоги.

«Волонтери, бізнес, громадські організації, промислові підприємства України вже об’єдналися, щоб допомогти біженцям та мирним жителям. У цьому плані важлива підтримка людей та бізнесу з Європи», – зазначив заступник Кривого Рогу Сергій Мілютін.

Волонтери розвантажують допомогу

Волонтери вивантажують допомогу у Кривому Розі

Жителі Європейського Союзу можуть допомогти біженцям та мирним жителям України. Військова адміністрація Кривого Рогу створила спеціальний сайт для ГО «НАБАТ-КРИВБАС», яка приймає таку допомогу. Сайт надзвичайно простий у використанні, зручний і пов’язаний з сучасними платіжними системами.

Адреса веб-сайту: https://nabat-krivbas.com.ua/

Контактна особа за інформацією: Антон Красовський +380676309145 (м. Кривий Ріг).

Якщо бельгійські підприємці готові надати допомогу, ви можете зробити це, перерахувавши кошти на такі рахунки НАБАТ-КРИВБАС:

1. Рахунок у гривні:

IBAN: UA453052990000026006020401103

в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Одержувач: ГО НАБАТ КРИВБАС / ГО “НАБАТ КРИВБАС”

Код одержувача: 39381920

2. Рахунок у доларах США:

IBAN: UA293052990000026008040406603

в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Одержувач: ГО НАБАТ КРИВБАС / ГО “НАБАТ КРИВБАС”

Код одержувача: 39381920

3. Рахунок у євро:

IBAN: UA033052990000026000020406234

в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Одержувач: ГО НАБАТ КРИВБАС / ГО “НАБАТ КРИВБАС”

Код одержувача: 39381920

Поділіться цією статтею:

EU Reporter публікує статті з різних зовнішніх джерел, які висловлюють широкий спектр точок зору. Позиції, зайняті в цих статтях, не обов’язково відповідають EU Reporter.

Тенденції