Узбекистан вживає системних заходів для пом'якшення наслідків зміни клімату

Сьогодні зміна клімату - одна з головних проблем нашого часу. Його наслідки є глобальними і безпрецедентними за своїми масштабами. Експерти прогнозують подальше зростання тенденцій глобального потепління, що тягне за собою комплекс взаємопов'язаних проблем продовольчої, екологічної, водної, енергетичної та, зрештою, економічної безпеки, пише Марат Айтов, керівник відділу Інституту стратегічних та регіональних досліджень при Президентові Республіка Узбекистан.

Останнім часом це питання стає все більш актуальним серед світової спільноти. Генеральний секретар ООН А. Гутеррес визнав, що жодна країна світу не застрахована від кліматичної кризи. У зв'язку з цим він закликав об'єднати зусилля міжнародного співтовариства у боротьбі зі зміною клімату. Якщо ми не вживемо рішучих заходів сьогодні, подальша адаптація до зміни клімату потребуватиме великих зусиль та витрат.

За даними ООН, за останні 20 років через стихійні лиха загинуло понад 1.2 мільйона людей. Економічний збиток від них досяг 3 трильйонів доларів. Вчені підрахували, що зміна клімату та його наслідки коштуватимуть світовій економіці 8 трильйонів доларів протягом найближчих 30 років. Передбачається, що до 2050 року зміна клімату може знищити 3% світового ВВП.

Узбекистан та інші держави Центральної Азії є одними з країн, найбільш схильних до екологічних катастроф. Як заявив Президент Узбекистану Ш. Мірзійоєв зазначив, що сьогодні кожна країна відчуває руйнівні наслідки наслідків зміни клімату, і ці негативні наслідки прямо загрожують стабільному розвитку регіону Центральної Азії.

За оцінками експертів Світового банку, до кінця XXI століття середня температура у світі зросте на 4 градуси за Цельсієм. Тим часом для Центральної Азії цей показник становитиме 7 градусів, а регіон Аральського моря витримає найбільше підвищення температури повітря.

У цих умовах країни Центральної Азії залишаються вразливими до стихійних лих, таких як повені, розриви гірських озер, зсуви, селі, лавини, пилові бурі.

Через глобальні зміни клімату площа льодовиків у Центральній Азії зменшилася приблизно на 30% за останні 50-60 років. За розрахунками, до 5 року очікується скорочення водних ресурсів у басейні Сирдар’ї до 2050%, у басейні Амудар’ї - до 15%. До 2050 р. Дефіцит прісної води в Центральній Азії може призвести до падіння ВВП у регіоні на 11%.

реклама

Аналізи показують, що зміна клімату ще більше посилить дефіцит води в Узбекистані. Це може збільшити тривалість і частоту посух, створити серйозні проблеми у задоволенні потреб економіки у водних ресурсах. До 2015 року загальний дефіцит води в Узбекистані становив понад 3 мільярди кубометрів. До 2030 р. Він може досягти 7 млрд. Куб. М і 15 млрд. Куб. М до 2050 р. За останні 15 років доступність води на душу населення зменшилася з 3 куб.

Водночас населення республіки збільшується в середньому на 650 - 700 тисяч осіб на рік. За оцінками, до 2030 року населення Узбекистану досягне 39 мільйонів осіб; очікується, що їх попит на якісну воду зросте на 18-20% з 2.3 млрд кубометрів до 2.7-3.0 млрд кубометрів. Це призведе до щорічного зростання попиту на воду в комунальному секторі.

В таких умовах Узбекистан вживає системних заходів для адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату.

Зокрема, за останні 4 роки було прийнято ряд концептуальних документів-«Концепція охорони довкілля до 2030 року», «Стратегія переходу республіки до« зеленої »економіки на період 2019-2030 років», “Стратегія поводження з твердими побутовими відходами на період 2019-2028 років”, “Концепція розвитку водного сектору Узбекистану на 2020-2030 роки”, “Концепція забезпечення Узбекистану електричною енергією на 2020-2030 роки”, «Концепція розвитку гідрометеорологічної служби Республіки Узбекистан у 2020-2025 роках», «Стратегія управління водними ресурсами та розвитку зрошувальної галузі в Республіці Узбекистан на 2021-2023 роки».

Основні пріоритети Узбекистану для пом'якшення наслідків зміни клімату визначені у цих документах. Вони включають скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, раціональне використання водних ресурсів, впровадження нових, екологічно чистих технологій у різних галузях економіки, збільшення частки відновлюваних джерел енергії, збільшення охоплення населення послугами для збору та вивезення твердих побутових відходів.

З метою вдосконалення системи державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища в Узбекистані були проведені інституційні реформи. З Міністерства сільського господарства та водного господарства було створено два незалежних міністерства - сільського господарства та водного господарства. Державний комітет Республіки Узбекистан з питань екології та охорони навколишнього природного середовища, Центр гідрометеорологічної служби Узбекистану були повністю реформовані, а також створено Державний комітет лісового господарства.

Розвиток екологічної культури широкого кола населення, зокрема молодого покоління, відіграє важливу роль у підвищенні ефективності природоохоронних заходів. У 2008 році був започаткований екологічний рух Узбекистану з метою консолідації зусиль громадянського суспільства у цьому напрямку. Згодом вона стала Екологічною партією, що дозволило підняти екологічну програму до рівня політичних дискусій.

Країна вживає заходів для підвищення енергоефективності економіки, скорочення використання вуглеводнів та збільшення частки відновлюваних джерел енергії. До 2030 року уряд планує подвоїти енергоефективність та зменшити вуглецеву інтенсивність ВВП, забезпечивши доступ до сучасного, недорогого та надійного енергозабезпечення населення та економіки. Очікується, що в 3.3-2020 рр. Економія Узбекистану заощадить 2022 млрд кВт за рахунок заходів щодо підвищення енергоефективності. Буде заощаджено 3.3 млрд. КВт -год електроенергії, 2.6 млрд. Кубометрів природного газу та 16.5 тис. Тонн нафтопродуктів. Будуть запроваджені сучасні механізми та стандарти у будівництві, надаватиметься компенсація за встановлення енергоефективного обладнання.

Технічний потенціал відновлюваних джерел енергії У Республіці Узбекистан оцінюється 180 млн. Тонн нафтового еквівалента, що більш ніж у три рази перевищує його річний попит на енергію. Водночас частка відновлюваних джерел енергії становить лише 10% від загального обсягу виробленої електроенергії, решта 90% припадає на традиційні джерела. Для більш ефективного використання наявного потенціалу Узбекистан планує до 25 року збільшити частку відновлюваних джерел енергії до 2030%.

Одночасно посилюються заходи щодо боротьби з виснаженням водних ресурсів.

В рамках реалізації Стратегії управління водними ресурсами на 2021-2023 роки Узбекистан планує впровадити технології водозбереження, включаючи крапельне зрошення. Очікується, що впровадження водозберігаючих технологій зрошення зросте з 308 тис. Га до 1.1 млн. Га, включаючи технології крапельного зрошення-з 121 тис. Га до 822 тис. Га.

Узбекистан приділяє особливу увагу заходам щодо мінімізації наслідків висихання Аральського моря. Опустелювання та деградація земель в регіоні Аральського моря відбувається на площі близько 2 млн га. Завдяки створенню захисних зелених насаджень на осушеному дні моря (було посаджено 1.5 млн га) Узбекистан збільшує території, зайняті лісами та чагарниками. За останні 4 роки обсяг лісових насаджень в республіці збільшився в 10-15 разів.

Якщо до 2018 року річний обсяг лісоутворення знаходився в межах 47-52 тис. Га, то у 2019 році цей показник збільшився до 501 тис. Га, у 2020 р.-до 728 тис. Га. Такі результати були досягнуті, серед іншого, завдяки розширенню виробництва садивного матеріалу. У 2018 році вирощено 55 млн сіянців, у 2019 - 72 млн, у 2020 - 90 млн.

Прийнято Державну програму розвитку регіону Аральського моря на 2017-2021 роки, спрямовану на покращення умов та якості життя населення регіону. Крім того, затверджено Програму комплексного соціально-економічного розвитку Каракалпакстану на 2020-2023 роки. У 2018 році при Президенті республіки був створений Міжнародний інноваційний центр регіону Аральського моря.

Узбекистан вживає активних кроків для інформування міжнародного співтовариства про наслідки висихання Аральського моря, а також для об’єднання зусиль країн Центральної Азії у боротьбі з наслідками цієї катастрофи. У 2018 році, після десятирічної перерви, в Туркменістані відбулося засідання Міжнародного фонду порятунку Аральського моря. Того ж року з ініціативи Президента Узбекистану був створений Багатопартнерський цільовий фонд ООН з безпеки людини для регіону Аральського моря.

24-25 жовтня 2019 року в Нукусі під егідою Організації Об'єднаних Націй відбулася Міжнародна конференція високого рівня "Регіон Аральського моря - зона екологічних інновацій та технологій". За пропозицією Ш. Мірзійоєва 18 травня 2021 року Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла спеціальну резолюцію про оголошення регіону Аральського моря зоною екологічних інновацій та технологій.

Ініціатива глави Узбекистану була позитивно сприйнята світовою спільнотою, оскільки майже 60 країн співавторами резолюції. Регіон Аральського моря став першим регіоном, якому Генеральна Асамблея надала такий значний статус.

ООН прогнозує, що глобальні зміни клімату лише посилять проблеми з водою, а також збільшать частоту та серйозність повеней та посух. До 2030 року глобальний дефіцит води на планеті може досягти 40%.

На цьому тлі Узбекистан виступає за співпрацю у сфері водних ресурсів на основі суверенної рівності, територіальної цілісності, взаємної вигоди та добросовісності в дусі добросусідства та співпраці. Ташкент вважає за необхідне розробити механізми спільного управління транскордонними водними ресурсами в регіоні, забезпечуючи баланс інтересів країн Центральної Азії. Водночас, водними ресурсами басейнів транскордонних водотоків слід керувати без шкоди для здатності майбутніх поколінь задовольняти власні потреби.

Крім того, важливо зміцнити існуючі регіональні інституційно -правові механізми спільного управління, а також врегулювання суперечок шляхом переговорів та консультацій з урахуванням поєднання географічних, кліматичних, екологічних та демографічних факторів, а також соціально-економічні потреби держав регіону. Реалізація вищезазначених заходів має сприяти вирішенню існуючих розбіжностей у поглядах на використання водних ресурсів у Центральній Азії та, як наслідок, зміцненню довіри між країнами регіону.

Узбекистан став активним учасником глобальної екологічної програми, приєднавшись та ратифікувавши низку міжнародних конвенцій та відповідних протоколів у галузі охорони навколишнього середовища. Важливою подією стало приєднання Узбекистану (2017 р.) До Паризької кліматичної угоди ООН, згідно з якою були взяті зобов’язання скоротити викиди парникових газів в атмосферу до 2030 р. На 10% порівняно з 2010 р. Для досягнення цієї мети, Національна стратегія -В даний час розробляється розробка вуглецю, і Узбекистан розглядає можливість досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року.

Проактивна міжнародна діяльність Узбекистану вимагає особливої ​​уваги. Президент Узбекистану Ш. Мірзійоєв, виступаючи на міжнародних форумах, висуває популярні ідеї та ініціативи, спрямовані на зміцнення міжнародного та регіонального співробітництва з ключових аспектів глобального порядку денного, зокрема щодо питань зміни клімату. 

Глава Узбекистану у своїх виступах на 75 -й сесії Генеральної Асамблеї ООН, самітах ШОС та ЕКО, першому Саміті ОІК з питань науки та технологій, Консультативній нараді глав держав Центральної Азії закликав об'єднати зусилля для вирішення питань, пов'язаних з зміни клімату, а також створити конкретні ефективні механізми регіонального співробітництва у цьому напрямку.

На саміті ШОС у Бішкеку (14 червня 2019 р.) Ш.Мірзійоєв запропонував прийняти програму ШОС "Зелений пояс" з метою впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій у країнах організації. На 14-му саміті Організації економічного співробітництва (4 березня 2021 р.) Президент Узбекистану висунув ініціативу щодо розробки та затвердження середньострокової стратегії, спрямованої на забезпечення енергетичної стійкості та широкого залучення інвестицій та сучасних технологій у цій сфері.

На третій Консультативній нараді глав держав Центральної Азії, яка відбулася 6 серпня 2021 року в Туркменістані, Президент Узбекистану закликав розробити регіональну програму "Зелена програма" для Центральної Азії, яка сприятиме адаптації країни регіону щодо зміни клімату.

Основними напрямами програми можуть бути поступова декарбонізація економіки, раціональне використання водних ресурсів, впровадження в економіку енергоефективних технологій та збільшення частки відновлюваних джерел енергії.

Загалом, на тлі актуалізації міжнародної кліматичної програми, довгострокова політика, що впроваджується Узбекистаном у сфері охорони навколишнього середовища, підтримання екологічної рівноваги та раціонального використання водних ресурсів, є своєчасною та має сприяти подальшому покращенню стану навколишнього середовища Ситуація не тільки в республіці, а й у Центрально -Азіатському регіоні в цілому.

Водночас, для досягнення позитивних результатів у масштабах регіону, дуже важливо продовжувати конструктивну та взаємовигідну співпрацю між країнами Центральної Азії. Тільки спільними зусиллями можна відновити крихку екологічну рівновагу, порушену необдуманою діяльністю людей у ​​регіоні.

Поділіться цією статтею: