Узбекистан реформує банківський сектор

Стратегія реформ, прийнята у 2017 році, передбачала реформування банківського сектору, включаючи приватизацію державного майна. За останні 4 роки в розвитку цього сектору відбулися значні зміни, що відбулося в основному через лібералізацію грошово -кредитної політики у вересні 2017 року та вільний рух національної валюти, пише Халілулло Хамідов, Центр економічних досліджень та реформ.

Динаміка розвитку галузі

За останні роки спостерігається динаміка розвитку галузі. З'явилося 55 нових кредитних організацій, у тому числі 4 комерційні банки (банк "Пойтахт", банк "Тенге", банк ТБК, банк "Анор"), 33 організації мікрокредитування та 18 ломбардів. Зросли активи комерційних банків, які в 2020 році зросли на 120% порівняно з 2017 роком. Середньорічний реальний приріст активів (без урахування девальвації) становив 24.1%.

Збільшився і обсяг кредитування. Станом на 1 січня 2021 року загальний обсяг кредитів збільшився на 150% порівняно з 2017 роком. Реальне зростання кредитів становило в середньому 38.6% на рік. Обсяг кредитів фізичним особам збільшився на 304%, обсяг кредитів промисловості - на 126%, а обсяг кредитів у сфері торгівлі та послуг - на 280%.

Середньорічні темпи реального зростання депозитів за той же період становили 18.5%. Станом на 1 січня 2021 року 24% становлять депозити фізичних осіб, а 76% - депозити юридичних осіб. Однак темпи зростання депозитів населення останніми роками значно прискорилися. У національній валюті вони склали 38.2% у 2018 році, 45.2% у 2019 році, 31.7% у 2020 році. Обсяг депозитів в іноземній валюті збільшився на 2% у 2018 році, на 40.1% у 2019 році, на 27.7% у 2020 році.

В результаті лібералізації валютної політики рівень доларизації в банківському секторі значно знизився. Якщо у 2017 році частка валютних активів банків становила 64% у загальному обсязі активів, то у 2020 році цей показник зменшився до 50.2%, частка кредитів у іноземній валюті зменшилася з 62.3% до 49.9%, а частка депозитів в іноземній валюті валюта знизилася з 48.4% до 43.1%.

Вихід на міжнародний ринок капіталу

Після успішного розміщення урядом Узбекистану суверенних єврооблігацій на суму 1 млрд доларів США у лютому 2019 року кілька комерційних банків вийшли на міжнародний ринок для залучення довгострокового капіталу.

реклама

У листопаді 2019 року «Узпромстройбанк» був першим комерційним банком, який випустив єврооблігації на Лондонській фондовій біржі на суму 300 млн єврооблігацій. У жовтні 2020 року Національний банк зовнішньоекономічних зв'язків залучив 300 мільйонів доларів з Лондонської фондової біржі. У листопаді Ipoteka Bank також випустив єврооблігацій на 300 мільйонів доларів.

В результаті реформ, що тривають, зростання інвестиційної привабливості фінансового сектору Узбекистану викликало інтерес іноземних інвесторів. У 2018 році акціонерне товариство, яке управляється швейцарською компанією ResponsAbility Investments і спеціалізується на інвестиціях у розвиток, викупило у IFC 7.66% акцій Hamkorbank. У 2019 році «Народний банк Казахстану» заснував у Ташкенті дочірню компанію Tenge Bank. TBC Bank (Грузія) відкрив своє відділення в Ташкенті як перший цифровий банк в Узбекистані. У 2020 році Deutsche Investments- und Entwicklungsgesellschaft mbH, DEG та Triodos Investment Management інвестували у статутний капітал банку Ipak Yuli шляхом придбання нових випущених акцій на суму 25 мільйонів доларів.

Приватизація банків

Незважаючи на те, що позитивні тенденції у банківському секторі Узбекистану посилилися в останні роки, однак частка комерційних коштів, отриманих від уряду, залишається високою в комерційних банках з державними активами.

Банківська система Узбекистану характеризується високою концентрацією: 84% усіх банківських активів все ще належать банкам з державними акціями, а 64%-5 державним банкам (Національний банк, банк Асака, банк Промстрой, банк Іпотека та Агробанк) . Частка депозитів державних банків у кредитах становить 32.9%. Для порівняння, у приватних банках цей показник становить близько 96%. Водночас депозити фізичних осіб складають лише 24% від загального обсягу депозитів у банківській системі, що становить 5% ВВП.

Тому банківському сектору необхідно поглибити реформи шляхом зменшення участі громадськості та посилення ролі приватного сектору. У зв'язку з цим минулого року Президент видав указ про реформування банківської системи Узбекистану, який передбачає приватизацію державних банків. Указом передбачено, що до 2025 року частка недержавних банків у загальному обсязі активів банків зросте з нинішніх 15% до 60%, частка зобов'язань банків перед приватним сектором-з 28% до 70%, а частка небанківських кредитних установ у кредитуванні від 0.35% до 4%. Зокрема, будуть приватизовані Іпотека Банк, Узпромстройбанк, Асакабанк, Алокабанк, Qishloq Qurilish Bank та Туронбанк.

При Міністерстві фінансів Республіки Узбекистан створено Проектне бюро з питань трансформації та приватизації державних комерційних банків. Організація має право залучати міжнародних консультантів та укладати угоди з міжнародними фінансовими установами та потенційними іноземними інвесторами. Для підтримки приватизації банку «Іпотека» МФК виділила позику у розмірі 35 мільйонів доларів у 2020 році. ЄБРР консультує «Узпромбудбанк» з питань приватизації, покращення казначейської діяльності, управління активами. Банк запровадив андеррайтинг, що дозволяє проводити кредитні операції без участі працівників.

Очікується, що приватизація банківського сектору в Узбекистані в найближчі роки підвищить його конкурентоспроможність і буде активно сприяти залученню іноземних інвестицій у його розвиток.

На закінчення варто відзначити зміни, що відбулися під впливом пандемії в банківському секторі Узбекистану. Як і у всьому світі, пандемія в Узбекистані стимулювала трансформацію банків у напрямку цифровізації, розвиток послуг віддаленого банку та реструктуризацію алгоритмів обслуговування клієнтів. Зокрема, станом на 1 січня 2021 року кількість користувачів віддалених послуг склала 14.5 млн (серед них 13.7 млн ​​- це фізичні особи, 822 тис. - суб’єкти господарювання), що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Видача ліцензій центральним банком на цифрові банки та філії також сприяла подальшій оцифровці фінансово -банківської системи.

Поділіться цією статтею: