Узбекистан
Узбекистан у торгівлі з Середньою Азією
В Узбекистані з 2017 року розпочалися масштабні реформи в усіх сферах життя держави та суспільства. Істотні зміни торкнулися зовнішньоторговельної політики, що дозволило, навіть незважаючи на пандемію, збільшити обсяги зовнішньої торгівлі Узбекистану. - пише Руслан Абатуров
Одним із найуспішніших проявів реформ у цій сфері є зміна зовнішньополітичного вектору на побудову взаємовигідних відносин, насамперед, з найближчими сусідами — країнами Центральної Азії. Докорінно спрощені процедури перетину кордону — люди з прикордонних районів отримали можливість вільно спілкуватися, в рази підвищився рівень транспортного сполучення з країнами Центральної Азії, зокрема відновлено автобусне сполучення.
Акцент робився також на прискореному нарощуванні взаємовигідних економічних і торговельних зв'язків. Значно спрощені торгові процедури, звільнено переміщення товарів через кордон. Відкрився шлях для взаємних інвестицій. Все це дало змогу багаторазово збільшити обсяги товарообігу між Узбекистаном та країнами нашого регіону. У цій статті мова піде про те, як посилилося торговельне співробітництво Узбекистану з державами Центральної Азії та які якісні зміни відбулися в структурі торгівлі Узбекистану з ними.
Розширене зростання торгівлі
За 5 років товарообіг Узбекистану з країнами Центральної Азії зріс у 2.6 рази, з 2.5 млрд доларів у 2016 році до 6.3 млрд доларів у 2021 році. Експорт Узбекистану до країн Центральної Азії зріс у 2 рази — з 1.3 млрд доларів до 2.7 млрд доларів, а імпорт — у 3.2 рази — з 1.2 мільярда доларів. до $3.7 млрд.
Обсяг торгівлі з країнами Центральної Азії зростав швидше, ніж загальний обсяг зовнішньої торгівлі Узбекистану з рештою світу, який за звітний період зріс у 1.7 раза, експорт – у 1.4 раза, імпорт – у 2 рази. Частка країн Центральної Азії в загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту Узбекистану зросла з 10.2% до 15.1%, в експорті — з 10.8% до 16%, а імпорті — з 9.6% до 14.5%.
Крім того, 2021 рік став рекордним за обсягом торгівлі з кожною з країн Центральної Азії окремо. За 5 років обсяг торгівлі збільшився з усіма країнами Центральної Азії: з Казахстаном — у 2 рази, до 3.9 млрд дол., Киргизстаном — у 5.7 рази, до 952 млн дол., Таджикистаном — у 3 рази, до $ 605 млн, Туркменістан — у 4 рази, до 882 млн дол.
Зміни країни в структурі товарообігу
Казахстан залишається основним торговельним партнером Узбекистану в Центральній Азії до кінця 2021 року, але протягом звітного періоду спостерігається тенденція до зниження його частки. Якщо в 2016 році на Казахстан припадало 77% обсягу торгівлі Узбекистану з країнами Центральної Азії, то в 2021 році його частка знизилася до 62%. Водночас зросла вага торгівлі з іншими країнами. Частка Киргизстану зросла з 7% у 2016 році до 15% у 2021 році, Таджикистану — з 8% до 9.5%, Туркменістану — з 8.5% до 14% відповідно.
У той же час, структурно, Узбекистан значно диверсифікував свій експорт в межах Центральноазіатського регіону. Якщо в 2016 році на Казахстан припадало понад 70% експорту Узбекистану в країни Центральної Азії, то до кінця 2021 року 44% вже було відправлено до Казахстану. При цьому суттєво зросла частка експорту до Киргизстану — з 9.3% у 2016 році до 30% у 2021 році. Відповідно, за звітний період частка Таджикистану в експорті зросла з 12.6% до 19%, Туркменістану — з 6.1% до 7.2%.
Структурні зміни імпорту по країнах не характеризуються таким динамізмом. Частка Казахстану в загальному обсязі імпорту до країн Центральної Азії зменшилася з 82% у 2016 році до 74% у 2021 році, а Киргизстану і Таджикистану практично не змінилися – 4% і 2.8% відповідно. Зросла роль Туркменістану в імпорті — з 11% до 19%.
Товарні зміни в структурі товарообігу
Як зазначалося вище, за останні роки роль країн Центральної Азії в торгівлі Узбекистану зросла і досягла 15% загального обсягу зовнішньої торгівлі. Узбекистан, будучи вдвічі віддаленою від світового океану країною і обмеженим у використанні всіх переваг морської торгівлі, прагне максимально використовувати торговий потенціал навколишніх держав.
У 2017 році майже 75% товарного експорту Узбекистану до країн Центральної Азії припадало на три групи товарів — продукти харчування (30.8%), мінеральні продукти (29.8%, переважно паливно-енергетичні товари) та хімічні продукти (13.9%). А в 2021 році вони вже становили менше половини експорту — 40%. При цьому перше місце в експорті зайняли текстильна та швейна продукція (22%) та машини, обладнання та електротехніка (21.4%).
Частка їжі в товарному експорті зменшився до 20%, в основному за рахунок зниження обсягів експорту фруктів і горіхів майже на 25% від рівня 2017 року і більш ніж у 2 рази порівняно з рівнем 2019 року. Частка мінеральної продукції в експорті знизився до 6.4%, в основному за рахунок зменшення експорту природного газу.
Частка хімічної продукції експорт Узбекистану до країн Центральної Азії в 2021 році залишився незмінним на рівні 13.7%. У цій групі ключовою експортною продукцією є добрива, частка яких в експорті склала 5.9%, і полімери, частка яких дещо знизилася з 5.6% у 2018 році до 4.9% у 2021 році.
Експорт текстилю та одягу до країн Центральної Азії зріс у 4.4 рази і склав 490 млн дол. у 2021 р. Зростання відбулося в основному за рахунок збільшення експорту одягу в 5 разів — з 50 млн дол. у 2017 р. до 250 млн дол. у 2021 р. Необхідно також відзначити збільшення експорту шовкових виробів до країн Центральної Азії за розглянутий період зі 111 тис. дол. до 22 млн. дол. Крім того, в 16 разів збільшився експорт трикотажних полотен, у 9 разів – домашнього текстилю.
Також країни Центральної Азії є основним ринком збуту узбецького взуття. Експорт взуттєвої продукції у 2017-2021 роках зріс у 3.5 рази, з 10 до 35 мільйонів доларів.
У звітні роки Узбекистан активно нарощував експорт автотранспорту на ринок країн Центральної Азії. Зокрема, обсяг експорту автомобілів зріс у 8.7 раза — з 30 до 264 млн доларів, а частка в загальному експорті Узбекистану до країн Центральної Азії зросла з 1.2% у 2018 році до 15% у 2021 році.
Якщо розглядати зміну структури експорту з позиції групування товарів за Стандартною міжнародною торговельною класифікацією (SITC 2008), то також можна простежити вищезгадані тенденції:
- зниження частки паливно-енергетичних товарів з 36% у 2018 році до 3.4% у 2021 році;
- збільшення частки промислових товарів з 10% у 2018 році до 24.4% у 2021 році;
- збільшення частки машин та обладнання з 4.3% у 2018 році до 21.3% у 2021 році;
- збільшення частки готової продукції з 6% у 2017 році до 16% у 2020-2021 роках;
- частка сировини в експорті коливалася в межах 1-6%, хімічної продукції — в межах 10-13%.
Тому за останні роки Узбекистан значно диверсифікував свій експорт до країн Центральної Азії, в основному за рахунок збільшення обсягів експорту високоякісної продукції.
Зміни в структурі імпорту. Традиційно Узбекистан в основному імпортує з країн Центральної Азії продукти харчування, мінеральні продукти (переважно паливно-енергетичні), продукцію металургії.
Основні структурні зміни в імпорті пов’язані переважно із зростанням імпорту мінеральної продукції, частка якої зросла з 31.5% у 2017 році до 41% у 2021 році. При цьому частка імпорту металургійної продукції зменшилась з 29% до 17%. %.
В імпорті продовольчих товарів із Центральної Азії необхідно відзначити деякі тенденції останніх років, пов’язані зі структурними змінами споживання в економіці та посиленням ролі країн Центральної Азії у забезпеченні продовольчої безпеки Узбекистану.
У світлі зростання споживання населення У 2017-2021 рр. Узбекистан значно збільшив імпорт з країн Центральної Азії тваринництва з 40 тис. у 2017 р. до 94 млн. дол. у 2019 р. і 85 млн. дол. у 2021 р., м'яса з 269 тис. дол. до 23 млн. дол., збільшився імпорт зерна та борошна.3.5 разів , на які припадає 14-20% загального імпорту Узбекистану з країн Центральної Азії. Імпорт соняшникової олії зріс у 11 разів. Зараз на країни Центральної Азії припадає третина загального імпорту продовольчих товарів Узбекистану.
Команда частка імпорту паливно-енергетичних продуктів зросла з 20% до 27% за період, що розглядається. А в загальному обсязі імпорту паливно-енергетичних товарів Узбекистаном частка Центральної Азії зросла з 32% у 2017 році до 64% у 2021 році.
Чорні метали в основному імпортуються в металургії, але їх частка в загальному обсязі імпорту з країн Центральної Азії за звітний період зменшилася з 23% до 14%. Узбекистан імпортує переважно напівфабрикати та плоский прокат, прутки із заліза та нелегованої сталі.
Крім того, за останні роки обсяги с імпорт цементу з країн Середньої Азії зросла в 5.8 раза, а мідних руд і концентратів у 17.6 рази.
Висновок
Торгівля Узбекистану з країнами Центральної Азії зазнала значних змін з 2017 по 2021 рр. За звітний період у рамках відкритої політики Ташкента, спрямованої на взаємовигідне співробітництво, значно збільшився обсяг торгівлі з сусідніми країнами, а їх частка в загальній збільшився обсяг торгівлі Узбекистану.
Посилення ролі країн Центральної Азії у зовнішній торгівлі Узбекистану яскраво свідчить про те, що наші економіки, існуючі природно-кліматичні умови та ресурси доповнюють один одного. Існує значний потенціал співробітництва та необхідність подальшого нарощування взаємовигідного співробітництва між країнами з метою досягнення синергетичного та мультиплікативного ефекту для динамічного зростання економік країн Центральної Азії.
РУСЛАН АБАТУРОВ is головний науковий співробітник, Центр економічних досліджень і реформ
під управлінням Президента Республіки Узбекистан
Поділіться цією статтею:
-
автомобілізм4 днів тому
Fiat 500 проти Mini Cooper: детальне порівняння
-
Горизонт Європа4 днів тому
Вчені зі Суонсі отримали грант Horizon Europe у розмірі 480,000 XNUMX євро на підтримку нового дослідницького та інноваційного проекту
-
Стиль життя4 днів тому
Перетворення вашої вітальні: погляд у майбутнє розважальних технологій
-
Bahamas4 днів тому
Багамські острови подають до Міжнародного суду правові заяви щодо зміни клімату