Узбекистан
Узбекистан і ШОС
Активна і прагматична зовнішня політика, що проводиться під керівництвом Президента Республіки Узбекистан Шавката Мірзійоєва, зміцнює роль і авторитет країни не тільки в регіоні, а й у світовому масштабі, посилює її вплив на міжнародний процес., пише Анвар Насіров, директор Міжнародного інституту Центральної Азії.
Особливого значення набуває багатостороннє співробітництво з міжнародними та регіональними організаціями, зокрема участь Узбекистану в діяльності Шанхайської організації співробітництва.
Передача головування в Організації на 2021-2022 роки стала логічним продовженням нашої активної та відкритої зовнішньої політики, яка реалізовується протягом останніх 6 років.
На Душанбінському саміті ШОС 2021 Президент Шавкат Мірзійоєв окреслив найбільш пріоритетні напрями головування в Організації, такі як активізація спільних зусиль із забезпечення миру та стабільності на просторі ШОС, поглиблення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, розширення транспортно-комунікаційних зв’язків, взаємодії щодо подолання бідності, забезпечення продовольчої безпеки, широкого використання наявного потенціалу в охороні здоров'я, культурній та гуманітарній сферах, у боротьбі зі зміною клімату.
За час головування Узбекистану в ШОС проведено понад 80 заходів за всіма напрямками співробітництва.
За підсумками масштабних заходів, проведених на майбутньому саміті, планується подати на підписання понад 30 документів.
Безумовно, однією з головних цілей Самаркандського саміту є питання подальшого розширення родини ШОС. У рамках Ради глав держав очікується підписання Меморандуму про зобов'язання Ісламської Республіки Іран отримати статус члена ШОС.
Це стане важливим кроком у виконанні ухваленого минулого року рішення про початок процесу прийняття Ірану до повноправного членства.
Крім того, буде прийнято рішення про розширення членства країн-спостерігачів і партнерів у діалозі ШОС.
На саміті очікується підписання документів про налагодження співпраці між ШОС і рядом міжнародних і регіональних організацій.
Ще один важливий документ, який готується до прийняття, – Комплексний план реалізації Договору про довгострокове добросусідство, дружбу та співробітництво ШОС на 2023-2027 роки.
Цей стратегічно важливий документ був розроблений за ініціативи Президента Республіки Узбекистан Шавката Мірзійоєва та отримав підтримку всіх держав-членів ШОС.
Проект плану передбачає співпрацю за всіма напрямами в рамках Організації, наразі він містить близько 120 заходів. Основна увага приділяється розвитку торговельно-економічних відносин. Так, визначено конкретні заходи щодо подальшого зміцнення промислової кооперації, партнерства в інвестиційній, енергетичній, транспортній, інформаційно-телекомунікаційній, аграрній, митній та інших сферах, логістиці, а також відомства, відповідальні за їх реалізацію.
За важливістю цей Договір можна порівняти з Хартією ШОС. Якщо Статут є «душею» Організації, її «компасом», то Договір є «совістю» ШОС. Кожна держава-член несе відповідальність за внесок у його впровадження.
Цей документ спрямований на забезпечення правильного, ритмічного та стабільного функціонування «компасу», який дозволяє Організації залишатися на обраному шляху.
Статут і Договір є основою політико-правових відносин ШОС, визначають її філософію та імідж на довгострокову перспективу, на весь період існування Організації.
Основними особливостями Договору є те, що кожне положення документа відповідає національним інтересам усіх держав-учасниць, а також цілям довгострокового спільного розвитку на величезному просторі ШОС.
Тому представлений на підписання Комплексний план і зазначені в ньому конкретні заходи будуть служити інтересам усіх без винятку держав-членів ШОС, включно з Узбекистаном.
ШОС – спец регіональна організація у світі
Загальна площа держав-учасниць ШОС становить 34 млн км², що становить 60% Євразійського континенту. Населення держав-учасниць становить майже 3 мільярди осіб, або близько половини населення світу. На країни ШОС припадає 20% світової економіки.
Приймаючи Іран як повноправного члена, ШОС відкриває двері на Близький Схід, який вважається стратегічно важливим регіоном.
Усім очевидно, що запорукою успіху Організації є багатопланова співпраця та відкритість. Тому структура постає як зручний майданчик для відкритого діалогу, широкого міжрегіонального партнерства.
Узбекистан – один із засновників Шанхайської організації співробітництва
Узбекистан завжди визнається одним із лідерів у визначенні подальшої стратегії розвитку взаємовигідного співробітництва в рамках ШОС.
Ми розглядаємо ШОС як інструмент у боротьбі з тероризмом, екстремізмом, сепаратизмом, транснаціональною організованою злочинністю, наркобізнесом, а також як Організацію, що сприяє розвитку багатопланового співробітництва в торгово-економічній, транспортній, культурній та гуманітарній сферах.
Раніше наша країна тричі головувала в Організації. З ініціативи Узбекистану в 2004 році в Ташкенті була створена Регіональна антитерористична структура ШОС. Запроваджено формат зустрічей секретарів рад безпеки. Запущено механізм надання статусу спостерігача в ШОС.
На засіданні Ради голів держав-членів, що відбулося в Ташкенті в 2010 році, були прийняті правила процедури Організації та Положення про порядок прийому нових членів.
Одним із головних результатів Ташкентського саміту Шанхайської організації співробітництва у 2016 році стало підписання меморандумів про зобов’язання між Індією та Пакистаном отримати статус країни-члена ШОС. Це сприяло посиленню потенціалу Організації та подальшому посиленню її ролі на міжнародній арені.
З 2017 року наша країна стала провідним ініціатором подальшого розвитку співпраці в рамках ШОС.
За п'ять років Президент Узбекистану на самітах ШОС висунув 54 ініціативи щодо підвищення ефективності співпраці в політичній, торговельно-економічній, транспортно-логістичній, інноваційній та інших сферах. З них 37 виконано, ще 17 перебувають у стадії виконання.
На Душанбінському саміті було прийнято ряд ініціатив, висунутих узбецькою стороною – Програму «Зелений пояс» ШОС, План взаємодії ШОС із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки, Концепцію Економічного форуму ШОС, а також Положення про туризм і культуру. Столиця ШОС.
Як показує аналіз, за реалізованими ініціативами Узбекистан займає лідируючі позиції в ШОС. Якщо в минулі роки узбецька сторона в основному була активна в безпеці, то зараз вона зосереджується на необхідності нарощування загального потенціалу через такі сфери, як економіка, транспорт і логістика, інноваційний і цифровий розвиток, культурна і публічна дипломатія.
Стратегія, яка реалізується на просторі ШОС за ініціативою Президента Узбекистану, базується на таких важливих принципах, як конструктивність, прагматизм та ініціативність.
Перевага зовнішньої політики Узбекистану виражається в тому, що висунуті Ташкентом ініціативи в рамках ШОС, зокрема спрямовані на сталий розвиток регіону, повністю відповідають національним інтересам країн-учасниць. Тому ці ініціативи знаходять широку підтримку в усіх державах ШОС.
Заходи, проведені під головуванням Узбекистану напередодні саміту в Самарканді, збагатили діяльність Організації конкретними та ефективними, новими та важливими проектами. Можна сказати, що Узбекистан з честю витримав чергове складне політичне випробування.
Підсумки головування Узбекистану в ШОС будуть підведені на саміті, який пройде 15-16 вересня в Самарканді.
Ми впевнені, що він стане великим політико-дипломатичним форумом і увійде в історію як важливий крок на шляху подальшого розвитку Організації.
Поділіться цією статтею:
-
автомобілізм3 днів тому
Fiat 500 проти Mini Cooper: детальне порівняння
-
Горизонт Європа3 днів тому
Вчені зі Суонсі отримали грант Horizon Europe у розмірі 480,000 XNUMX євро на підтримку нового дослідницького та інноваційного проекту
-
Стиль життя3 днів тому
Перетворення вашої вітальні: погляд у майбутнє розважальних технологій
-
Bahamas3 днів тому
Багамські острови подають до Міжнародного суду правові заяви щодо зміни клімату