Стратегія гендерної рівності служить стабільності та зростанню в Узбекистані

На сучасному етапі реформ в Узбекистані систематично продовжують відбуватися реформи щодо захисту прав і законних інтересів жінок, соціальної підтримки потребуючих жінок, забезпечення гендерної рівності. Стратегія досягнення гендерної рівності в Узбекистані до 2030 року була прийнята для того, щоб вивести ці речі на якісно новий рівень, пише Маліка Кадирханова.

Встановлено шлюбний вік для чоловіків і жінок у 18 років, скасовано перелік робіт із несприятливими умовами праці, на яких повністю або частково забороняється праця жінок. В органах внутрішніх справ введено посаду інспектора по роботі з жінками.

Відповідно до Указу Президента від 7 березня 2022 року: «Про заходи щодо подальшого прискорення роботи із системної підтримки сім’ї та жінок», загальнодержавної програми підвищення активності жінок в усіх галузях економіки країни, а також політичного та громадського життя у 2022-2026 рр. затвердж. Цим документом визначено низку заходів, спрямованих на забезпечення соціальних, політичних та економічних прав жінок, та забезпечується їх практична реалізація. Зокрема, виділено 4-відсоткову квоту для навчання у вищому навчальному закладі для повнолітніх дівчат із сімей, які потребують соціального захисту.

З 9 лютого 2022 року тривалість трудового стажу жінок, що включає період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, збільшено з трьох до шести років. Для дітей з інвалідністю з дитинства збільшено стаж роботи з 16 до 18 років.

З вересня 2022 року жінкам на приватних підприємствах і в організаціях встановлено допомогу по вагітності та пологах за рахунок коштів державного бюджету. Для жінок, які навчаються у вищих навчальних закладах, технікумах і коледжах, запроваджено безвідсоткові кредити на навчання, встановлено порядок державного відшкодування вартості контрактів усіх жінок, які навчаються в магістратурі.

Запроваджено порядок оплати за контрактом на навчання малозабезпечених членів сім’ї, дітей-сиріт та студенток, позбавлених батьківського піклування, без умови відшкодування за рахунок додаткових коштів місцевого бюджету. Крім того, створено Аліментний фонд, а у разі притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ухилення від матеріального утримання неповнолітньої дитини встановлено практику спрямування сплати аліментів на погашення заборгованості.

Реформи, спрямовані на кардинальне підвищення ролі жінки в суспільно-політичному житті та бізнес-сфері нашої країни, ще тривають. Створено унікальну систему підготовки соціально активних жінок до керівних посад, навчання та підвищення їх кваліфікації. У результаті у 2016 році кількість жінок-керівників у нашій країні становила 7%, до 2020 року цей показник зріс до 12%, до 2022 року до 27%, а серед підприємців – до 25%.

реклама

Створено єдину електронну базу перспективних кандидатів-жінок, які працюють в державних органах і організаціях, а також сформовано резервний список понад 25,000 тисяч жінок на керівні посади. У 2022 році за участі міністерств і відомств розроблено та спрямовано на реалізацію програму підвищення активності жінок у державному управлінні.

Сьогодні в системі державних і громадських організацій на керівних посадах на рівні республік і областей працюють близько 1,400 жінок, на рівні районів і міст - понад 43,000 тис. жінок. Зі 48 депутатів, обраних до Законодавчої палати, 32 або 150% - жінки. Не буде перебільшенням стверджувати, що ці результати досягнуті завдяки створеним умовам для того, щоб жінки у сфері політики та управління могли служити майбутньому нашої країни.

Академія державного управління та Держкомсім’я та жінок розробили 552-годинну програму «Школа для жінок-лідерів» для підготовки жінок-лідерів. В рамках програми навчання пройшли 100 активних жінок. Узагальнено та включено до національного кадрового резерву дані про 142 випускниці Академії за період 1996-2021 років. Водночас створено єдину інформаційну систему обліку жінок, які постраждали від домагань та насильства. Ефективно працюють 29 центрів, у тому числі 1 республіканський, 14 обласних та 14 зразкових міжрайонних центрів реабілітації та адаптації жінок.

ПОДАЛЬШЕ ЗМІЦНЕННЯ ПРАВОВОЇ БАЗА

Жінки вносять гідний внесок у розвиток Нового Узбекистану. Це результат реформ, здійснених для посилення впливу жінок і захисту їхніх прав та інтересів у найосновніших сферах життя суспільства – політичній, економічній та соціальній сферах.

Протягом останніх років було докладено значних зусиль для подальшого зміцнення правової бази забезпечення гендерної рівності в усіх сферах. Вжито важливих заходів щодо зміцнення законодавчої та інституційної основи досягнення цих цілей, прийнято понад 20 нормативно-правових документів, спрямованих на подальше вдосконалення системи всебічної підтримки жінок, захисту їх прав і законних інтересів.

У національне законодавство введено поняття «гендерна експертиза» та «гендерний аудит». Прийнято закон про спрощення правових засад процедури усиновлення. За цим документом дозволялося усиновити дитину особам, які вчинили невеликий злочин і відбули покарання.

Крім того, прийнято закон про гарантії прав жінок, які перебувають у складних соціальних ситуаціях. За рекомендацією ООН удосконалено Закон «Про захист жінок від переслідувань і жорстокого поводження» та інші відповідні нормативно-правові документи, включено поняття «домашнє насильство» та встановлено відповідальність за домашнє насильство як окремий злочин. Наразі вдосконалено механізм захисту жінок від переслідувань та жорстокого поводження, розроблено та подано до Законодавчої палати законопроект, що визначає порядок видачі охоронного ордеру строком на один рік за рішенням суду.

У рамках Стратегії гендерної рівності Республіки Узбекистан до 2030 року Центральна виборча комісія встановила 11 показників моніторингу участі жінок і чоловіків на рівних засадах на всіх етапах виборів з метою залучення жінок і чоловіків до виборчий процес на рівних умовах, забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків при формуванні виборчих комісій. Протягом 2022 року у рейтингу єдиних кадрових підрозділів у державних органах та організаціях окремими показниками було виділено важливість жінок та забезпечення трудових прав.

Основи правового регулювання трудових відносин удосконалено у прийнятому у 2022 році Трудовому кодексі відповідно до міжнародних стандартів з прав людини та праці. До цього Кодексу включено понад двадцять нових норм, які захищають трудові права жінок. Зокрема, особливо посилено права громадян на розпорядження своїми здібностями до праці, реалізацію їх у будь-якій, не забороненій законом формі, на вільний вибір виду навчання, професії та спеціальності, місця роботи та умов праці.

ОФОРМЛЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТІВ

Узбекистан подає періодичні національні доповіді Раді ООН з прав людини про виконання міжнародних конвенцій і пактів. Встановлено парламентський нагляд за дотриманням міжнародних зобов'язань у сфері прав людини.

У рамках реалізації гендерної стратегії вирішується питання імплементації конвенцій Міжнародної організації праці «Рівні відносини та рівні можливості для працюючих жінок і чоловіків: працівників із сімейними обов’язками», «Робота на умовах неповного робочого часу», «Ведення домашнього господарства». було розглянуто наше національне законодавство. Розроблено пропозиції щодо доцільності приєднання Республіки Узбекистан до Гаазької конвенції про міжнародний порядок аліментів на дітей та інших форм утримання сімей. Наразі проект закону знаходиться в процесі введення в дію цього міжнародного документа.

Минулого року Національний план дій щодо виконання резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки, мир і безпека» та «дорожню карту» на 2022-2025 роки затвердила республіканська комісія з питань підвищення ролі жінок і дівчат у суспільстві, гендерних питання рівності та сім'ї. На підставі цього документу було вирішено прийняти тимчасові спеціальні заходи щодо збільшення кількості жінок на керівних посадах та їх стимулювання.

Крім того, розпочато роботу щодо попередження випадків насильства щодо жінок, розширення їх захисту, посилення боротьби з торгівлею людьми, у тому числі жінками та дітьми, підвищення готовності та відповідальності компетентних державних органів щодо запобігання ризик насильства щодо жінок.

Особливе значення для Узбекистану має регулювання питань, пов'язаних з правами трудових мігрантів. Тому у 2019 році наша країна стала членом Міжнародної організації з міграції. Створено спеціальний фонд для підтримки осіб, які працюють за кордоном, захисту їх прав та інтересів. У 2022 році коаліція «Бавовняна кампанія», яка об’єднує компанії, що виробляють готову продукцію з бавовни та торгують виробами з бавовни, визнала повну ліквідацію примусової та дитячої праці в Узбекистані та скасувала заборону на узбецьку бавовну. Більше того, у щорічній доповіді Міністерства праці США «Список товарів, вироблених дитячою та примусовою працею – 2022» узбецьку бавовну вилучили зі списку товарів, вироблених дитячою та примусовою працею.

Сьогодні в нашій країні проводяться конституційні реформи. Підготовлено проект конституційного закону «Про внесення змін і доповнень до Конституції Республіки Узбекистан». Законопроект пройшов гендерно-правову експертизу.

20 липня 2022 року в м. Ташкент відбулася міжнародна публічна дискусія (консультація) на тему «Відображення положень про права жінок у світових конституціях». На заході висловлено пропозиції щодо подальшого розвитку конституційно-правових засад забезпечення ефективного захисту гідності, прав, свобод і законних інтересів жінки.

Сьогодні в нашій державі забезпечення прав та інтересів жінок, гендерна рівність, розвиток жіночого підприємництва, створення для них нових робочих місць, поліпшення умов праці та побуту стали пріоритетом державної політики. Це, у свою чергу, сприяє збільшенню впливу жінок у найосновніших аспектах суспільства – політичній, економічній та соціальній сферах, їх діяльності в кожній сфері, а участь наших сестер у житті суспільства з кожним роком розширюється .

Маліка Кадирханова, голова Комітету Сенату Олій Мажлісу з питань жінок та гендерної рівності.

Поділіться цією статтею: