Невдала піар-кампанія Старого Казахстану

Під час неї парламентська промова 3 лютого 2022 року парламентар Великобританії Маргарет Ходжес пролила світло на групу осіб, пов’язаних із колишнім президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим, які незаконно перевели мільярди доларів через Сполучене Королівство – пише Пол Андреасен

З відходом Назарбаєва від влади та приходом Касим-Жомарта Токаєва на посаду нового президента перед так званими староказахстанськими елітами зараз нависає значний виклик, що створює загрозу існування для їх статус-кво. Народ Казахстану сильно прагне справедливості, і Токаєв продемонстрував рішучу відданість її досягненню. У цьому контексті початок судового переслідування цих корумпованих осіб у Казахстані не лише має потенціал для повернення та репатріації активів, але також свідчить про готовність Великобританії співпрацювати у прагненні до справедливості.

Після своєї інавгурації на посаді президента в 2019 році Токаєв ініціював демонтаж режиму Назарбаєва, скасувавши контракти, надані родичам Назарбаєва та іншим впливовим особам, близьким до колишнього президента. Крім того, він вжив рішучих заходів, усунувши членів сім’ї колишнього лідера від їхніх урядових посад і скасувавши пов’язані з ними державні контракти. Проте кампанія Токаєва проти корупції набула ще більшого імпульсу, коли спалахнули масові протести, викликані протестами проти соціальної нерівності. На жаль, ці протести були використані як можливість організувати державний переворот у січні 2022 року з метою призначення Каріма Масімова, начальника КНБ (таємної поліції), прем’єр-міністром, фактично відновивши керівництво Старого Казахстану.

Всупереч очікуванням, хаос не призвів до падіння Токаєва. Згодом порядок вдалося відновити. Масімов був затриманий і згодом визнаний винним у державній зраді та зловживанні владою. Його засудження підкреслило масштаби його незаконних дій та їхній згубний вплив на країну.

Для команди Масімова його нездатність захопити контроль над Казахстаном стала нищівною невдачею. Без захисту адміністрації Назарбаєва фракція Старого Казахстану зараз покладається на міжнародне лобіювання та медійні кампанії, очолювані олігархами-мільярдерами, щоб отримати важелі впливу. Серед їхніх цілей – домогтися звільнення ув’язненого Масімова.

Стародавні діячі Казахстану, включаючи Масімова, продовжують користуватися підтримкою відомих консультантів зі зв’язків з громадськістю та наймають журналістів у всьому світі, багато з яких отримали фінансову вигоду протягом майже трьох десятиліть ери Назарбаєва. Ця мережа підтримки поширюється на іноземних урядовців у відставці, зокрема на Девіда А. Меркеля, колишнього чиновника Державного департаменту США, який є автором численних схвальних статей про президента Назарбаєва та пропонує надмірна похвала йому на слуханнях у Конгресі США. Варто зазначити, що заплатив Назарбаєв £ 20 млн. (29.1 мільйона доларів США) для забезпечення послуг колишнього прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера.

Девід Меркель наполегливо продовжував свої зусилля, публікуючи численні критичні статті проти адміністрації Токаєва та виступаючи за санкції уряду США проти урядовців Казахстану, тавруючи режим як автократичний. Крім того, він успішно лобіював робочу групу ООН з вимогою безумовного звільнення Масімова. Примітно, що рішення робочої групи ООН ґрунтувалося виключно на думці єдиного нерозголошеного джерела.

реклама

Масімов далекий від іміджу Нельсона Мандели, який Меркель прагне створити. Він назвав затримання Масімова «схожим на арешт у Вашингтоні Джеймс А. Бейкер III… у ланцюгах на піку служіння своїй країні», є не тільки абсурдним, але й образливим для видатного колишнього держсекретаря. Якщо залишити осторонь державну зраду, смерть і руйнування, які він спричинив у січні 2022 року, найбільш кричуще порушення Масімовим прав людини походить від нестримної корупції, яку він увічнив у Казахстані, яка коштувала народу країни мільярди доларів.

Скандали з продажем природних ресурсів країни, доступом на ринок і державними контрактами, пов'язаними з Масімовим, продовжують регулярно спливати на поверхню. Два яскраві приклади включають повідомлення про 12 мільйонів євро хабар від Airbus в обмін на контракт на 2 мільярди євро на 45 французьких вертольотів, а також платіж у розмірі 64 мільйонів доларів, здійснений шведською телекомунікаційною компанією Telia компанії, контрольованій довіреною особою Масімова Айгуль Нурієвою, під приводом «акціонерного внеску» за актив, який пізніше було списано Telia. Ймовірна причетність Масімова до справ про корупцію поширюється на такі організації, як Казахтелеком та ТОВ «Оператор РПО».. Крім того, Масімов відігравав центральну роль у змові щодо передачі контролю над активами, що належали Університету Назарбаєва (оцінюються в мільярдах доларів, згідно з OCCRP) до іноземних юрисдикцій.

Злочинні дії Масімова потенційно можуть призвести до санкцій з боку іноземних органів. У порівнянні з міжнародними стандартами, його вирок у 18 років виглядає відносно м’яким, враховуючи масштаби його шахрайства. Були випадки, коли чиновники отримували довічне ув'язнення за значно менш тяжкі злочини.

Масімов символізував втілення корупції та увічнення автократичного правління в Казахстані. Натомість Токаєв дотримувався програми реформ демонтований авторитарна держава. Це включало такі заходи, як заборона кумівства, обмеження президентських термінів і закладення основи для зростання демократії в країні.

Незважаючи на значний тиск як з боку Росії, так і Заходу, Токаєв спритно зберігав нейтралітет Казахстану під час російсько-українського конфлікту. Тим часом групи інтересів, пов’язані зі Старим Казахстаном, мобілізують будь-які аргументи, і навіть суперечливі аргументи, щоб зупинити процес реформ і дестабілізувати керівництво в надії повернути свої старі позиції. Одна фракція олігархів прагне поглибити свої ділові зв’язки з Росією, а інша фракція звинувачує уряд в ухиленні від західних санкцій, посилаючись на діяльність тих самих олігархів.

За іронією долі, Девід Меркель сам брав участь у представленні російських інтересів через свої лобістські зусилля. Один із його прикладів подання Нільса Ушакова, колишнього мера Риги та лідера партії «Злагода», яка зверталася до етнічних росіян Латвії. Крім того, Меркель нещодавно зіткнулася з повістка в суд в судах США щодо його лобістської роботи від імені Мартіна Бункуса, імовірно корумпованого ліквідатора латвійського банку, який був трагічно застрелений у Ризі. Цей інцидент привертає увагу до репутації Риги як сумнозвісного центру незаконної фінансової діяльності, який часто називають «російською пральнію».

Спостерігачам слід поставитися під сумнів, чиїм інтересам справді служать староказахстанські лоялі, такі як Меркель, коли читають іншим лекції про права людини та клеймають своїх опонентів як русофілів. «Пір-кампанією Масімова керує … Девід Меркель». Радіо Вільна Європа у квітні 2023 року стаття на судовому процесі Масімова. Погляди Меркель на лідерство Нового Казахстану слід розуміти в цьому контексті.

Поул Андреасен – датський експерт з міжнародних відносин.

Поділіться цією статтею: