#Refugees: "Існує реальна потреба захищати жінок та дітей"

Європейський парламент присвятив цьогорічний Міжнародний жіночий день жінкам-біженцям в ЄС. Вони поспілкувались з євродепутатом Мері Хонейбол, британською членом групи S&D, та французьким фотографом Марі Доріньї (обидві на фото), щоб отримати свої погляди на свою ситуацію, оскільки вони обидві є експертами з цього питання. Honeyball написав звіт про жінок-біженців, за який депутати Європарламенту проголосували на пленарному засіданні у вівторок 8 березня, а Доріньї відправився до Греції, колишньої югославської республіки Македонії та Німеччини, щоб створити репортаж про жінок-біженців для парламенту.

Війна, порушення прав людини і бідність призвела до збільшення числа людей, що шукають захисту в Європі. Яка ситуація як для жінок?

Мері Honeyball: дуже багато жінок стикаються з насильством, яке не тільки в країні, яку вони родом, але і під час поїздки. Існує реальна необхідність захисту жінок і дітей. Жінки мають різний вигляд потреб від чоловіків.

Статистичні дані показують, що в 2015 більше чоловіків досягли в ЄС, ніж у жінок і дітей. Чому так?

Honeyball: Останні дані показують, що зараз стає більше жінок. Я думаю, що чоловіки виїжджають першими, бо їх відправляють вперед, щоб дізнатись, як буде бути там, коли прибудуть їхні сім'ї. Жінки та діти приходять пізніше. І це те, що ми спостерігаємо зараз.

Marie Dorigny: Останні статистичні дані УВКБ показують, що жінки і діти в даний час складають до 55% біженців, які прибувають до Європи.

реклама

Які ризики складають жінки і дівчатка піддаються, коли біжать до Європи?

Honeyball: Вони стикаються з насильством, що вони були рятуючись від в їхній рідній країні; насильство на шляху, дуже часто від контрабандистів і торгівців людьми і, на жаль, іноді і з інших біженців. Це жорстока ситуація сама по собі. Жінки уразливі, особливо якщо вони самі по собі.

Доріньї: Обличчя міграції змінилося за останні півроку. Стало більше сімей, які тікали з Іраку, Афганістану та Сирії, і серед цих сімей половина людей - жінки з дітьми. Вони в певному сенсі захищені, ніж раніше, тому що коли сім'я переїжджає, це вся сім'я з батьком, братами та синами.

Жінки є потенційно жертвами в своїх країнах походження, в той час як в дорозі і після прибуття. Що можна зробити, щоб краще захистити їх?

 Honeyball: Важливо підвищувати обізнаність. Люди повинні знати, що це відбувається. Такий тиск може привести до поліпшення. Ми повинні переконатися, що центри, де вони прибувають виконуються належним чином.

Чи отримали ви знати цих жінок і з'ясувати, що сталося з ними?

Dorigny: Те, що я випробував в грудні і січні, що люди просто перетину: ви бачите їх, проходячи повз, приходять і йдуть. Більшість з них не говорять по-англійськи. Відсутність перекладачів є проблемою у всіх цих транзитних таборів.

Honeyball: Багато з цих людей говорять регіональні діалекти, які важко перекласти. Існує брак людей, які можуть це зробити. Переклад є абсолютно необхідним, і те, що ми, можливо, повинні робити більше.

Dorigny: Серед жінок, яких я сфотографував щойно прибули з Туреччини на човні було багато вагітних жінок. Багато з них приходять і втратити свідомість на пляжі, тому що вони так бояться і підкреслив. Інші мають маленьких дітей в їх руках. Ви бачите, що відбувається на кордоні грецької і КЮРМ з тисячами людей застрягли там. Жінки знаходяться в небезпеці, тому що є тисячі людей, упереміш, без організації.

Які засоби і послуги держави-члени повинні забезпечити для жінок?

Honeyball: консультування є надзвичайно важливим для жінок, які зазнали травм, а також уроки мови та догляд за дітьми, оскільки не всі жінки хочуть, щоб їхні діти почули, що вони мають сказати на своїх інтерв'ю щодо надання притулку. Нам також потрібні жінки-інтерв’юери та перекладачі. Багато з цих жінок просто не сказали б, що потрібно сказати з присутнім чоловіком. У самих центрах існує потреба в окремих санітарних умовах та розділенні між чоловіками та жінками, якщо тільки сім'я не хоче залишатися разом. В одному з великих центрів Мюнхена, який я відвідав, насправді було кафе для жінок, "жіночий простір".

Dorigny: Я сфотографував його. Я провів цілий день там і жінки там люблять кафе.

Honeyball: Я думаю, що це просто бути трохи чутливим. Ці речі не так уже й важко забезпечити.

Пані Доріні, ви обираєте дуже серйозні теми для своїх репортажів. Чи дозволяєте собі як фотографу впливати ваші особисті почуття?

Dorigny: Все більше і більше в моїй кар'єрі я вибираю історії, які я хочу, щоб покрити і я хочу, щоб покрити ці питання, тому що я відчуваю, то я відчуваю себе залученим і я відчуваю, що повинен належати до цього руху людей, які намагаються змінити стан речей. Ми працюємо рука об руку, місіс Honeyball на політичному рівні, і мені розповідати про цю ситуацію.

Жінки стикаються з проблемами інтеграції і стикаються з дискримінацією, навіть після того, як статус біженця був наданий. Що можна зробити, щоб полегшити їхню соціальну інтеграцію?

Honeyball:. Їм дійсно потрібно бути готовими до інтеграції. Це означає навчання мовам та навичкам. Деякі з них, очевидно, працювали раніше, але я думаю, що багато жінок цього не робили, тому є велике питання щодо підготовки жінок до роботи, якщо це те, що вони хочуть робити.

Dorigny: Було б ще один проект для документування життя в центрах і, як біженці інтегруватися в країні. Доступ до місць, де речі трапляються [Центри прийому і т.д.] стає дуже важко для журналістів. Нас попереджено від дачі показань з цього питання.

Поділіться цією статтею: