Сучасний стан і перспективи розвитку узбецько-китайських відносин всебічного стратегічного партнерства

Сьогодні одним із ключових стратегічних партнерів Узбекистану є Китай, і наше різнобічне співробітництво з ним вносить важливий внесок у просування реформ, що проводяться в нашій країні, модернізацію економіки та підвищення добробуту населення. Політичний діалог і взаємодія з Китаєм на міжнародній арені стали одним із пріоритетів зовнішньої політики та зовнішньоекономічної діяльності Узбекистану, - пише Зілола Юнусова.

Узбекистан і Китай постійно зміцнюють політичну взаємодовіру і розвивають двосторонні відносини на основі рівноправності, взаємної поваги та врахування інтересів.

Важливу роль у цьому відіграє розвинена правова база відносин. За понад 30 років після встановлення дипломатичних відносин між країнами було укладено 113 міждержавних і міжурядових угод, у тому числі Договір про дружбу і співробітництво між Республікою Узбекистан і Китайською Народною Республікою, підписаний у вересні 2013 року.

Відносини стратегічного партнерства між нашими країнами, встановлені у червні 2012 року, у вересні 2022 року були виведені на рівень «всеосяжного стратегічного партнерства в нову еру», що відображає взаємне прагнення сторін наповнити двосторонню взаємодію новим змістом відповідно до вимога часу.

Динамічний розвиток стратегічного партнерства забезпечує постійний діалог на найвищому рівні. Лише протягом 2016-2023 років відбулося понад 10 зустрічей і телефонних переговорів лідерів двох країн. Наповненню двостороннього партнерства важливим практичним змістом сприяли, насамперед, обмінні візити Президента Республіки Узбекистан Ш.М. Мірзійоєва до Китаю та Його Високоповажного Голови КНР Сі Цзіньпіна до нашої країни.

Політичний діалог і практичну взаємодію між країнами також посилили активний міжпарламентський обмін, регулярні засідання Міжурядового комітету зі співробітництва та політичні консультації між МЗС.

Узбекистан і Китай поділяють схожі позиції щодо важливих питань міжнародного та регіонального порядку денного, підтримують тісні зв’язки та взаємодію в рамках ООН, ШОС та інших багатосторонніх платформ. Узбекистан і Китай надали взаємну підтримку на виборах до Ради ООН з прав людини на 2021-2023 роки. В рамках ООН Пекін підтримав ініційовані Президентом Узбекистану резолюції щодо забезпечення міжнародного співробітництва для сталого розвитку в Центрально-Азіатському регіоні, освіти та віротерпимості, розвитку туризму в Центральній Азії, проголошення регіону Аральського моря зоною екологічних інновацій і технології, роль парламентів у досягненні Цілей сталого розвитку та ін.

реклама

Перспективним напрямком міжнародної взаємодії стає формат відносин між країнами Центральної Азії та Китаєм, який останніми роками був піднесений до рівня глав держав. Успішне проведення саміту лідерів регіону та Китаю в Сіані у травні 2023 року дало новий поштовх як регіональному співробітництву, так і просуванню важливих спільних проектів між Узбекистаном та Китаєм.

Свідченням високого рівня стратегічного партнерства стала також активна взаємодія двох країн у просуванні китайської ініціативи «Один пояс, один шлях». Узбекистан одним з перших підтримав цей мегапроект, спрямований на зміцнення міжнародної транспортної взаємозв’язку, розвиток широкої торгівлі, інвестицій та гуманітарного обміну. У 2017 та 2019 роках президент Ш. Мірзійоєв взяв участь у перших двох форумах міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», висунувши важливі ініціативи щодо спільного будівництва Економічного поясу Шовкового шляху.

В даний час між Узбекистаном і Китаєм налагоджена диверсифікована економічна взаємодія. Обсяг взаємної торгівлі склав 8.9 млрд дол. Китай протягом багатьох років є одним з найбільших торговельних партнерів Узбекистану, на нього припадає 18% зовнішньої торгівлі країни.

Спільні інвестиційні проекти охоплюють нафту і газ, текстиль, телекомунікації, сільське господарство, фармацевтику, хімічну промисловість і будівельні матеріали. Водночас із просуванням економічних реформ у нашій країні перелік потенційних напрямків співпраці розширився.

У 2017-2022 роках загальний обсяг поглинених китайських інвестицій склав $10.9 млрд. У 2008-2022 роках було залучено $246.3 млн грантових коштів Уряду КНР для реалізації 51 проекту.

Під час узбецько-китайського бізнес-форуму та ярмарки, що проходили в Сіані 18-19 травня, було підписано 210 інвестиційних угод і торговельних контрактів на загальну суму 26.5 млрд доларів. З 2017 року китайський конгломерат Jinsheng Group інвестував у текстильну фабрику в Узбекистані, 95% продукції якої експортується за кордон. Xin Zhong Yuan Ceramics запустила лінію з виробництва кераміки вартістю 150 мільйонів доларів США в Узбекистані.

Успішно реалізуються такі спільні стратегічні проекти, як газопровід Китай-Центральна Азія, Кунградський содовий завод і Дехканабадський завод калійних добрив, модернізація Ангренської ТЕС та ін. На базі філії вільної економічної зони «Джизак» в Сирдар'їнській області розширюється індустріальний парк Peng Sheng з китайськими інвестиціями, в якому зосереджені найбільші інвестиційні проекти приватного китайського капіталу в Узбекистані в нересурсному секторі.

Так, у цьому парку китайська компанія «ZTE» побудувала першу в Середній Азії лінію з виробництва смартфонів, а також спільне підприємство Peng Sheng і Алмалыкского гірничо-металургійного комбінату відкрило завод AWP, який випускає близько 2 млн. вентилів і змішувачів на рік на вітчизняній сировині.

Курс Узбекистану на нарощування промислового та сільськогосподарського виробництва, перехід до зеленої економіки, цифровий та інноваційний розвиток, а також прогрес, досягнутий у регіональній політиці та зовнішньоекономічній дипломатії, відкрили нові можливості для розширення сфер узбецько-китайського співробітництва.

По-перше, Китай є важливим партнером для Узбекистану в розвитку зеленої економіки, включаючи розвиток альтернативних джерел генерації енергії та закупівлю для цього сучасного обладнання.

У червні поточного року було досягнуто домовленості з китайською компанією China Energy про будівництво сонячних фотоелектричних електростанцій (ФЕС) загальною потужністю 1 ГВт в Кашкадарьїнській і Бухарській областях.

Компанія Masdar (ОАЕ) в Навоійській області реалізує проект з будівництва ВЕС на 111 вітротурбін. Встановлено перший вітрогенератор потужністю 4.7 МВт від китайської компанії Goldwind. У Джизакській і Ташкентській областях реалізується угода про співпрацю з консорціумом китайських компаній Huaneng Renewables Corporation і Poly Technologies щодо будівництва сонячних фотоелектричних станцій загальною потужністю 2000 МВт.

Ведуться переговори з китайським IT-гігантом Huawei про можливість локалізації виробництва обладнання для сонячних станцій. За словами Чена Цзякая, директора Huawei в Узбекистані, компанія вже має досвід впровадження та участі в проектах із впровадження фотовольтаїки та технологій накопичення енергії для великих електростанцій виробничого призначення в комерційному та промисловому секторах, а також побутових сонячних електростанцій. на території Узбекистану.

По-друге, традиційним і перспективним напрямком взаємодії залишається транспорт і логістика. Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях», яка стимулює розвиток транспортної та іншої інфраструктури, надала хороші можливості для диверсифікації транспортної мережі та виходу на нові експортні ринки.

У 2016 році під час візиту голови КНР Сі Цзіньпіна до Узбекистану було введено в експлуатацію спільно побудований 19-кілометровий тунель на залізниці Ангрен-Пап, що з'єднує центральні райони країни з Ферганською долиною. Активізуються мультимодальні перевезення вантажів по автомагістралі Ташкент-Андіжан-Ош-Іркештам-Кашгар. Зараз на тристоронній основі ведеться робота над проектом будівництва залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан. Реалізація цього проекту позитивно вплине на економічний розвиток республіки і стане важливою ланкою у формуванні економічного коридору Китай-Центральна Азія-Західна Азія - одного з ключових коридорів «Поясу і шляху». .

По-третє, важливим напрямом двостороннього співробітництва стає обмін досвідом у сфері соціально-економічного розвитку. У своєму виступі на саміті лідерів країн Центральної Азії та Китаю в Сіані в травні цього року президент Узбекистану Ш. Мірзійоєв відзначив активне використання передового китайського досвіду у вирішенні центрального завдання підвищення рівня життя та ефективної боротьби з бідністю.

Експерти відзначають, що за понад 40 років політики реформ і відкритості Китаю понад 800 мільйонів людей вирвалися з бідності, а її загальний рівень впав з 97.5% у 1978 році до 0.6% на кінець 2019 року. Досягнення Китаю у цій сфері забезпечили 70% досягнутого глобального скорочення бідності.

Сьогодні Узбекистан надає першочергову увагу прийняттю ефективних і ефективних заходів для виведення цієї роботи на новий рівень. У зв’язку з цим з 2020 року розроблено системні заходи щодо покращення соціально-економічного становища населення, деякі з яких враховують китайський досвід. У результаті їх реалізації у 1 році з бідності вирвано 2022 млн осіб. Зобов’язання держави зменшити бідність закріплено в оновленій Конституції, ухваленій за результатами референдуму у квітні цього року.

В даний час на основі китайського досвіду подолання бідності в сільській і екологічно неблагополучній місцевості планується окрема програма боротьби з бідністю в одному з районів кожної провінції Узбекистану. За участю китайських експертів вже підготовлено 18 цільових соціально-економічних проектів по зниженню рівня бідності в 14 районах Узбекистану.

Як зазначив голова Китаю Сі Цзіньпін у своїй статті до свого візиту до Узбекистану у вересні 2022 року, «двотисячолітня історія дружніх обмінів і 30-річна практика взаємовигідного співробітництва показують, що зміцнення всебічного співробітництва відповідає тенденціям часів і фундаментальних інтересів двох країн і народів. Стоячи на перехресті минулого і майбутнього, ми сповнені сподівань і впевненості в майбутньому китайсько-узбецьких відносин».

Загалом політико-дипломатична взаємодія, торговельно-економічні та інвестиційні зв’язки між двома державами набули динамічного характеру. Узбекистан і Китай розглядають один одного як надійних партнерів, зацікавлені у зміцненні всебічного стратегічного партнерства та виведенні на новий рівень взаємовигідного співробітництва на благо народів наших країн.

Зілола Юнусова, начальник відділу Центру досліджень міжнародних відносин МЗС Республіки Узбекистан

Поділіться цією статтею: