Узбекистан
Водно-енергетичні угоди між Ташкентом і Бішкеком – нові рушії для зміцнення співпраці
Відбувся державний візит Президента Республіки Узбекистан Шавката Мірзійоєва до Киргизької Республіки. 26-27 Січень цього року, безсумнівно, увійде в історію двосторонніх відносин, пише Явохір Бадалов.
За підсумками саміту сторони вивели відносини на рівень всебічного стратегічного партнерства. Підписано 25 документів, у тому числі протокол про обмін ратифікаційними грамотами угоди про окремі ділянки державного кордону Узбекистан – Киргизстан, Міжурядову програму стратегічного торговельно-економічного партнерства на 2023-2025 роки та інші.
На мою думку, однією з ключових подій візиту стало досягнення домовленості про будівництво Камбаратської ГЕС-1. Зокрема, напередодні зустрічі глав держав була підписана інвестиційна угода між Узбекистаном і Киргизстаном. Раніше 6 січня цього року в Бішкеку Узбекистан, Казахстан і Киргизстан підписали дорожню карту реалізації проекту. Передбачено будівництво дамби висотою 256 м і водосховища ємністю 5.4 млрд куб. Очікується, що ГЕС вироблятиме 5.6 млрд кВт/год електроенергії на рік.
Це флагманський проект не лише для залучених країн, а й для всього регіону в цілому. Його успішна реалізація закладе основу для сталого розвитку Центральної Азії шляхом забезпечення економічної, енергетичної та продовольчої безпеки всього регіону.
Характерна особливість ГЕС – це перший у своєму роді спільний мегапроект у новітній історії регіону за участю трьох країн. Сторони об'єднують зусилля для використання потужного гідроенергетичного потенціалу Центральної Азії, який становить 930 млрд кВт/год на рік. При цьому, незважаючи на вжиті заходи, на сьогодні освоєно лише на 11%.
Звичайно, реалізація Камбаратинської ГЕС-1 стає все більш актуальною на тлі постійного зростання попиту Центральної Азії на дешеву та екологічно чисту енергію. Це зумовлено динамічним зростанням економіки та населення, поглибленням промислової кооперації в регіоні.
Очікується, що до 2030 року споживання електроенергії в Казахстані становитиме 136 млрд кВт-год (зростання на 21% порівняно з 2020 роком), в Узбекистані – 120.8 млрд кВт-год (зростання в 1.7 рази), в Киргизстані – понад 20 млрд кВт-год (зростання). на 50%).
У цьому ключі запланована ГЕС забезпечить створення додаткових генеруючих потужностей, які можуть бути інтегровані в єдине енергетичне кільце Центральної Азії. Це підвищить надійність забезпечення внутрішнього регіонального ринку дешевою електроенергією. Таким чином буде зроблено ще один крок до формування спільного енергетичного ринку.
Крім того, вивільнені енергоресурси можуть поставлятися на ринки третіх країн. Очікується, що введення в експлуатацію Камбаратинської ГЕС-1 дозволить щорічно експортувати енергію на 234 млн доларів.
Не в останню чергу реалізація проекту стане важливим фактором забезпечення продовольчої безпеки в Центральній Азії. Потреби в зрошенні будуть задоволені за рахунок більш ефективного управління водними ресурсами річки Норінь. Особливо це актуально влітку, коли через високу температуру не вистачає води.
Крім того, останнім часом Узбекистан і Киргизстан розвивають агропромислову кооперацію. Сьогодні обидві країни вживають заходів щодо реалізації спільних проектів з вирощування фруктів та овочів, постачання великої рогатої худоби та ін. Реалізація проекту відіграватиме важливу роль не лише у забезпеченні зрошуваних земель водою, а й у безперебійному електропостачанні промислових об’єктів.
Також вимогою часу є будівництво гідроелектростанцій, які є джерелом дешевої та екологічно чистої енергії. У всьому світі посилюється контроль за екологічністю товарів (насамперед наявністю в них вуглецевого сліду). Зокрема, у 2026 році ЄС планує запровадити податок на товари, вироблені з високим рівнем викидів вуглекислого газу. У зв’язку з цим виробництво електроенергії на гідроелектростанціях дозволить Узбекистану та Киргизстану вивести на країни конкурентоспроможну продукцію з чистої енергії. ринки.
Логічним продовженням високої динаміки співробітництва між Узбекистаном і Киргизстаном у водно-енергетичному комплексі є також інвестиційна угода про будівництво Камбаратинської ГЕС-1.
Незважаючи на проблеми, що виникли, Ташкент і Бішкек виробили взаємоприйнятні механізми співпраці в цій сфері. Між країнами налагоджено сезонний енергетичний обмін, згідно з яким Узбекистан постачає електроенергію сусідній країні навесні та восени, а Киргизстан повертає її влітку.
В результаті сільське господарство Узбекистану отримує необхідну кількість води, а Киргизстану – можливість накопичення води для її використання в потрібний час.
Для більш ефективної координації цих та інших процесів у серпні 2022 року розпочала роботу Спільна водна комісія. Примітно, що вже на її першому засіданні було підписано міжвідомчу Угоду про співпрацю з питань водного господарства.
Крім того, наша країна активно займається постачанням і транзитом електроенергії до Киргизстану. Таким чином, Узбекистан не лише постачає електроенергію до Киргизстану, а й через свої енергомережі забезпечує транзит електроенергії з Туркменістану, обсяг якої у 2021-2022 роках перевищив 1 млрд кВт/год.
Безсумнівно, тристоронній проект будівництва Камбаратської ГЕС-1 є свідченням нової регіональної динаміки. Раніше Узбекистан і Таджикистан почали будівництво двох гідроелектростанцій на річці Зарафшан. Все це свідчить про те, що взаємовигідне співробітництво у водно-енергетичному секторі Центральної Азії може слугувати об'єднуючим фактором.
Сторони демонструють здатність конструктивно вирішувати навіть найскладніші питання, знаходячи взаємоприйнятні компроміси. Така співпраця може стати взірцевим зразком для інших регіонів, які мають подібні проблеми.
Загалом домовленості, досягнуті за підсумками державного візиту Шавката Мірзійоєва до Киргизстану, є безпрецедентними. Вони, безумовно, відкриють нову сторінку у відносинах двох братніх країн і народів, сприятимуть забезпеченню безпеки, стабільності та сталого розвитку в усьому центрально-азіатському регіоні.
Явохір Бадалов – провідний науковий співробітник ІСРС при президенті Республіки Узбекистан.
Поділіться цією статтею:
-
Тютюн3 днів тому
Відмова від сигарет: як виграно боротьбу за відмову від куріння
-
Азербайджан3 днів тому
Азербайджан: ключовий гравець в енергетичній безпеці Європи
-
Молдова5 днів тому
Республіка Молдова: ЄС продовжує обмежувальні заходи для тих, хто намагається дестабілізувати, підірвати чи загрожувати незалежності країни
-
Казахстан4 днів тому
Казахстан і Китай мають намір зміцнити союзницькі відносини