Європа повинна прискорити імплементацію «Середнього коридору»

Цими днями президент Казахстану перебуває з візитом в Азербайджані. Дві держави Каспійського регіону зміцнюють не лише політичну співпрацю, а й транспортні сполучення, що особливо важливо для Європи в умовах війни в Україні та нападів проіранських хуситів на європейські кораблі в Червоному морі.

Після початку військової агресії Росії в Україні було порушено традиційне транспортне сполучення, що сполучає Азію з країнами ЄС. Крім того, атаки хуситів у Червоному морі сильно вплинули на імпорт та експорт з Європи.

З листопада по грудень 2023 року через напади бойовиків-хуситів світова торгівля впала майже на 1.5%. Ситуація загострилася в січні 2024 року, коли США та їхні союзники розпочали військову операцію в Ємені. Транзит суден через Суецький канал скоротився на 30% порівняно з січнем 2023 року.

Це призвело до сильного зростання цін на доставку у світі. Економісти підрахували, що поточні перебої з поставками через Червоне море мали більший вплив на судноплавство, ніж пандемія COVID-19.

Через транспортні труднощі ціни на товари ростуть дуже швидко, що б’є по кишенях простих європейців, чиє обурення хвилює бюрократів у Брюсселі, особливо перед вирішальними виборами до Європарламенту.

Як альтернатива Європейському Союзу, Транскаспійський міжнародний транспортний шлях або Середній коридор має значний потенціал.

Ідея «Новий шовковий шлях» для швидкого переходу товарів з Китаю з Казахстану на узбережжя Каспійського моря. Далі через Азербайджан і Грузію товари надходили до Євросоюзу. Все це планується обговорити в Баку під час переговорів Президента Казахстану К.Токаєва зі своїм колегою Президентом І.Алієвим.

реклама

За даними транспортних експертів, обсяг перевезень цим коридором зріс на 86%, сягнувши 2.8 млн тонн, порівняно з 1.5 млн у 2022 році. Це значне зростання порівняно з лише 586 тисячами у 2021 році.

Тому Казахстан і Азербайджан стають важливими транспортними вузлами між Азією та Європою. Проте обидві держави мають і свої вигоди від реалізації проекту.

Наприклад, Казахстан може відправляти в Європу свою нафту, уран, пшеницю. Особливого розвитку набуває проект будівництва волоконно-оптичної лінії зв'язку по дну Каспійського моря. У свою чергу для Баку також важливо розширити пропускну здатність Середнього коридору і прокласти оптичну лінію по дну Каспійського моря.

Слід зазначити, що Казахстан виглядає для Баку важливим партнером у Центральній Азії. У Казахстані зареєстровано понад 900 компаній з участю азербайджанського капіталу, які працюють переважно у сфері торгово-посередницької діяльності, дорожнього та капітального будівництва, переробки та логістики.

У свою чергу, в Азербайджані працює близько 150 казахстанських компаній, які працюють у сферах промисловості, сільського господарства, торгівлі, послуг, будівництва та транспорту.

Розуміючи важливість розвитку альтернативних транспортних шляхів, Європейський Союз провів перший Форум інвесторів у Брюсселі 29-30 січня цього року в рамках ініціативи Global Gateway щодо транспортних сполучень між ЄС та Центральною Азією.

У столиці ЄС віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс оголосив, що європейські та міжнародні фінансові установи зобов’язалися інвестувати 10 мільярдів євро (приблизно 10.8 мільярдів доларів США) у розвиток стійких транспортних сполучень у Центральній Азії.

Вплив розвитку Середнього коридору також відчують інші центральноазіатські держави, які не мають виходу до моря, але зацікавлені в розширенні торгівлі з Європою.

Так Узбекистан і Туркменістан, на відміну від Казахстану, не мають залізничного сполучення з Китаєм. Запропонований Пекіном проект залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан експерти оцінюють як дуже дорогий і складний, враховуючи гірський рельєф регіону, а також високі політичні ризики.

Враховуючи цей фактор, у довгостроковій перспективі Казахстан матиме статус основної транзитної території в Центральній Азії, а Азербайджан має зберегти необхідний потенціал для зміцнення «Середнього коридору».

Двосторонні відносини між Баку і Астаною набувають характеру стратегічного співробітництва з урахуванням фактора перспективних транспортних сполучень, а також політичного союзу тюркських держав.

У цьому контексті експерти вважають, що Європейському Союзу необхідно швидко і рішуче збільшити інвестиції в «Середній коридор», якщо Брюссель хоче зберегти свою геополітичну позицію в Центральній Азії.

Поділіться цією статтею: