Поява Казахстану як середньої держави та наслідки для відносин із Заходом

Недавній звітом Німецький аналітичний центр «Фонд науки та політики» відніс Казахстан, найбільшу та одну з найважливіших країн Центральної Азії, до категорії «середньої сили» – країни зі значним впливом на світовій політичній та економічній арені, але менше, ніж велика глобальна держава. - пише Науковий співробітник Інституту політики азіатського суспільства, Женев'єв Доннеллон-Мей

Це різкий контраст із тим, що було трохи більше 30 років тому, коли країна здобула незалежність від Радянського Союзу в 1991 році та відігравала непоказну роль у міжнародних відносинах. 

Зростання Казахстану відображає те, як швидко розвивалася світова політика за останні три десятиліття. Кульмінація останніх геополітичних і геоекономічних подій, зокрема піднесення Китаю, який межує з Казахстаном, і вторгнення в Україну Росії, ще одного із сусідів Казахстану, підвищили популярність країни на світовій арені. 

Окрім ширшого геополітичного контексту, є три основні причини, чому зірка Казахстану сходить.

По-перше, Казахстан зараз є середньою силою і міжнародним гравцем. Його «багатовекторна зовнішня політика», як описав президент країни Касим-Жомарт Токаєв, дозволив їй керувати та підтримувати відносини з великими державами, включаючи Китай, Росію, Європейський Союз та Сполучені Штати (США). Це допомогло позиціонувати Казахстан як ключовий міст між Сходом і Заходом.

З точки зору економічної політики Казахстан зайняв відкриту позицію, залучаючи інвестиції з усіх сторін. Примітно, що ЄС став найбільшим Казахстаном іноземний інвестор, що означає, звідки дме вітер. Окрім участі в торгівлі як зі своїми сусідами, так і із Заходом, Казахстан також інвестує в інші країни. 

Інтерес Заходу до Казахстану як до економічного і стратегічного партнера посилюється останні візити політичні лідери з Європи та США, а також приймаюча сторона США форум C5+1 минулого року на стороні Генеральної Асамблеї ООН.

реклама

Казахстан став а основний транзитний шлях частково завдяки участі в ініціативі Китаю «Один пояс, один шлях», глобальних воротах ЄС і Транскаспійському міжнародному транспортному маршруті (TITR). Останні оцінки свідчать про те, що в даний час понад 80 відсотків товарів з Китаю та Центральної Азії експортується до Європи проходять через Казахстан, що робить його ключовим торговим шляхом.

Важливість країни для вантажних і контейнерних перевезень підкреслюється останніми тенденціями. За десять місяців 2023 року було перевезено 22.5 млн тонн вантажів транспортується через Казахстан, збільшення обсягу на 19%. Контейнерні перевезення за цей же період зросли на 15%. 

Очікується, що країна й надалі відіграватиме ключову роль у транспортуванні, а до 35 року транзитні перевезення через Казахстан зростуть до 2029 мільйонів тонн.

Дипломатично готовність Казахстану підтримувати відносини з усіма великими державами призвела до його ролі в посередництві в міжнародних конфліктах, включаючи Астанинський процес щодо Сирії, який відбувся 21-й раунд переговорів у січні.

Крім того, країна планує розгортання близько 430 миротворців для участі в різних місіях Організації Об’єднаних Націй (ООН), включаючи Сили ООН зі спостереження за роз’єднанням на Голанських висотах, Місію ООН у Південному Судані та Тимчасові сили безпеки ООН для Аб’єя в Судані.

З часів незалежності Казахстан має виділено 600 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу та допомогу розвитку через Казахстанське агентство міжнародного розвитку (KazAID). Лише у 2022 році KazAID виділив понад 36 мільйонів доларів на допомогу розвитку.

Ще однією ознакою зростання місця Казахстану на світовій арені та інтересу до проекції влади є те, що країна головуватиме в кількох провідних міжнародних організаціях у 2024 році, включаючи Шанхайську організацію співробітництва, Нараду із взаємодії та заходів довіри в Азії, Організацію Тюркських держав, Ісламська організація продовольчої безпеки та Міжнародний фонд порятунку Аральського моря. У червні він також прийматиме Міжнародний форум в Астані, щоб сприяти спільним рішенням деяких із найбільш критичних проблем, з якими сьогодні стикається людство. 

Крім того, незважаючи на тісні торговельні та економічні зв’язки з Росією, Казахстан не підтримував війну свого сусіда з Україною і співпрацював із західними країнами, щоб запобігати обхід санкцій через свою територію.

По-друге, Казахстан стає все більш корисним для Заходу з точки зору постачання рідкоземельних металів і мінералів. Середньоазіатська країна випускає 19 видів найважливішої сировини, які входять до списку критичної сировини Європейського Союзу. Вона також входить до 10 найбільших країн світу з виробництва міді.

Рідкісні метали вважаються необхідними для переходу до зеленої енергетики, розвитку цифрових технологій, оборони, аерокосмічної промисловості та інших високотехнологічних галузей. Нині ЄС спирається Китаю необхідно задовольнити 98% своїх потреб у постачанні та переробці рідкоземельних елементів. Оскільки західні країни сильно залежать від цих мінералів у своїх екологічних, технологічних та енергетичних переходах, намагаючись зменшити залежність від Китаю, вони зацікавлені в забезпеченні додаткових джерел рідкісноземельних елементів. З цією метою Казахстан міг би зіграти тут певну роль, постачаючи Європейський Союз та інші зацікавлені рідкісні метали.

По-третє, енергетичний сектор відкриває значні можливості для Казахстану в контексті війни в Україні та погіршення відносин між Росією та Заходом. Європейські країни шукають альтернативи російській нафті та газу, і Казахстан може заповнити цю прогалину. ЄС вже є основний ринок для казахстанської нафти та газу, причому видобуток цієї середньоазіатської країни становив більшу частину її загального експорту до блоку в розмірі 32 мільярдів доларів США у 2022 році. Минулого року Казахстан занурено 500,000 XNUMX метричних тонн сирої нафти до Німеччини, продажі почалися після того, як Берлін вирішив припинити купувати російську нафту. За словами керівництва країни, Астана є готові збільшити поставки і зробити їх довгостроковими. У майбутньому Казахстан може навіть взяти на себе роль, подібну до країн Перської затоки в нафтовій промисловості. 

Зростання Казахстану як ефективної середньої сили також має наслідки для Заходу. Включення центральноазіатської країни до середньої сили є сигналом для Заходу співпрацювати з країнами, які раніше вважалися периферійними в міжнародній політиці. 

У той же час зростаюча роль Казахстану в економічній і дипломатичній сферах пропонує потенційні взаємні вигоди. Особливо це стосується енергетичної безпеки, геополітичного впливу та економічного зростання. Взаємодія з Казахстаном в енергетичному секторі може зменшити залежність від інших країн і регіонів, які є потенційно менш надійними.

Також у геополітичному плані взаємодія з Казахстаном, який проводить значні політичні та економічні реформи на пострадянському просторі, може посилити європейський та американський вплив у Центральній Азії, де присутність Заходу досі була обмеженою. Це може забезпечити західні країни стратегічним партнером у важливій частині світу. 

З огляду на дедалі складнішу та дедалі розшаркованішу геополітичну обстановку, стає зрозуміло, що Захід має скористатися можливостями, які надає зростаючий вплив Казахстану.

Поділіться цією статтею: